Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#27 Тут нема нічого дивного <g/> , коли згадаємо загальне різко негативне ставлення Куліша до Котляревського й котлярєвщини <g/> , виразно висловлене 1858—1860 року в « <g/> Погляді на українську словесность <g/> » ( <g/> « <g/> реготом над " <g/> Енеїдою <g/> " мало-мало не згубили сами земляки свого ж новонародженого слова <g/> » <g/> ) і зформульоване <g/> , в листах <g/> , також у записці до Тарновського ( <g/> 1856 <g/> ) <g/> , де Куліш застерігає <g/> , щоб не « <g/> удрати таких троянців <g/> , що всяке одцурається <g/> » <g/> , і в листі до Кониського ( <g/> 1860 <g/> ) <g/> .
doc#62 Крапок над " <g/> і <g/> " не поставлено <g/> , але в суті речі вирок остаточний <g/> .
doc#62 Усі три поезії відтворено в інтелігентно й тактовно укладеному коментарі Марти Скорупської <g/> , без розставлення крапок над " <g/> і <g/> " ( <g/> не для дітей же всі ці матерії <g/> ) <g/> .
doc#10 <p> У цьому розділі я зупинюся тільки над ( <g/> 16 <g/> ) <g/> , бо ця праця <g/> , поперше <g/> , занадто щільно зв'язана з спостереженнями Курило в Хоробричах <g/> , а подруге <g/> , вона однаково випадає з циклу праць <g/> , що мають бути об'єктом нашого розгляду в наступному розділі <g/> , бо вона — єдина праця Курило <g/> , зв'язана з проблемами історії білоруської й російської мов <g/> , а не української <g/> . </p>
doc#40 <p> в <g/> , на <g/> , над + форма знахідного відмінка <g/> : вбрід <g/> , в вічі <g/> , вголос <g/> , вгору <g/> , вдень <g/> , вкрай <g/> , вмить <g/> , вниз <g/> , в ноги <g/> , вперед <g/> , впівоборота <g/> , впоперек <g/> , впритул <g/> , вплач <g/> , впору <g/> , врозтіч <g/> , вшир <g/> ; набік <g/> , наздогад <g/> , назустріч <g/> , на мить <g/> , нанівець <g/> , на показ <g/> , наперекір <g/> , на сміх <g/> , насилу <g/> ; над міру <g/> , над силу <g/> ; також на- і в- разом <g/> : навзнак <g/> , навколо <g/> , навскіс <g/> , навхрест <g/> , навпіл <g/> … </p>
doc#40 Керування може відбуватися ще за допомогою прийменників над <g/> , понад із знахідним відмінком <g/> , напр <g/> .
doc#40 Напрям руху показують також прийменники за <g/> , між <g/> , серед <g/> , над <g/> , під <g/> , перед із знахідним відмінком <g/> , напр <g/> .
doc#40 <p> Перебування або діяння в певному місці показують прийменники за <g/> , над <g/> , під <g/> , перед <g/> , між з орудним відмінком <g/> , серед і між з родовим <g/> , по з місцевим і особливо в ( <g/> у <g/> ) і на з місцевим <g/> , напр <g/> .
doc#82 А тим часом перевага Миколи Куліша над <g/> , скажімо <g/> , Корнійчуком не в тому <g/> , що Куліш краще показав <g/> , як робити й як не робити українізацію <g/> , а в тому <g/> , що він був особистістю й майстром <g/> , чим Корнійчук не був <g/> . </p>
doc#9 <p> Праця адміністрації над « <g/> розгаличаненням <g/> » української літературної мови захопила не тільки словництво <g/> , а й синтаксу <g/> , і правопис <g/> , навіть питання артикуляційної бази — згадаймо відкидання можливосте наближення ненаголошеного о в вимові до у і визнання за можливе й мало не за нормальне його наближення до а <g/> !
doc#19 <p> Довідуємося з листа <g/> , що письменник народився 1 січня 1842 року в одному з кубанських козацьких хуторів <g/> , що стояв над « <g/> Солодким Лиманом <g/> » ( <g/> звідси <g/> , очевидно <g/> , йде і основний псевдонім письменника —В. Лиманський <g/> ) <g/> .
doc#27 <p> Отже <g/> , нічого не знайдемо в українськомовних листах Куліша про його дитинство в Воронежі <g/> , тоді на Чернігівщині <g/> , про гімназійні роки в Новгороді Сіверському <g/> , про вчителювання в Глухові <g/> , про університетські студії в Києві <g/> , про поновне вчителювання в Луцьку й Києві <g/> , про зв'язок з Кирило-Методіївським братством <g/> , про перебування в Рівному <g/> , про задум і працю над « <g/> Чорною радою <g/> » <g/> .
doc#46 Може <g/> , підозра <g/> , що таке завуальовування було навмисне <g/> , й безпідставна <g/> , але моє враження невідступне <g/> , що поет не хотів виразно з'ясовувати обставини свого походження й дитинства <g/> , що він волів недоговорювати й не ставити крапок над « <g/> і <g/> » <g/> .
doc#103 спогади <g/> , два томи яких нещодавно побачили світ <g/> , — це бажання розставити всі крапки над « <g/> і <g/> » чи <g/> , радше <g/> , сповідь автора <g/> ? </p><p> — Не знаю <g/> , наскільки
doc#18 Його перший вияв — безглуздий ексцес жорстокости <g/> : непотрібний самосуд над Авіроном і Датаном <g/> .
doc#10 <p> 2. НАУКОВА ПРОДУКЦІЯ І ОБСТАВИНИ ЖИТТЯ </p><p> Визначне місце в списку діячів української культури було б забезпечене Ганцову <g/> , якби він тільки працював над Академічним словником <g/> .
doc#10 Але і самого факту <g/> , що він віддав десяток років свого життя праці над Академічним словником і надав цьому досі не перевершеному виданню свого духа печать <g/> , досить для того <g/> , щоб записати ім'я Ганцова золотими літерами на таблиці визначних діячів української культури <g/> .
doc#81 За досить стандартною фасадою в стилі Третьої імперії <g/> , майже стереотипними від якоїсь Самари до Манаусу над Амазонкою в Бразілії ховалася театральна заля з партером <g/> , амфітеатром і трьома поверхами бальконів <g/> , а сіра завіса <g/> , що розсувалася в боки <g/> , відкривала чар сцени <g/> .
doc#81 Взоровані більш-менш на паризькій опері <g/> , будівлі такого типу виросли в усіх країнах <g/> , причетних до західного культурного світу <g/> , від Манаусу над Амазонкою в Бразілії до не знаю як далеко на схід у межах Російської імперії <g/> .
doc#92 А над американською славістикою Якобсонова ( <g/> а тим самим посередньо й Білодідова <g/> ) тінь височить і по сьогоднішній день <g/> .