Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 : зима <g/> , скриня <g/> ; іменники середнього роду <g/> , що кінчаються на -о <g/> , -е <g/> , -я ( <g/> крім тих на -я <g/> , що належать до 2-ої відміни <g/> ) <g/> , напр <g/> .
doc#9 <p> 3. У трискладових іменниках жіночого і почасти чоловічого роду з приростком ви- ( <g/> крім тих іменників жіночого роду <g/> , що мають наросток -к ( <g/> а <g/> ) <g/> ) словники здебільшого подають старі форми з наголосом на корені <g/> : вистава <g/> , вимова <g/> , вимога ( <g/> але випадок <g/> ) <g/> , але останнім часом схід України має тенденцію переносити наголос на приросток ви- <g/> : вимова <g/> , вимога <g/> , зрідка навіть виставаxlii <g/> .
doc#40 У реченнях цього типу головний член виражається ( <g/> крім наявної або нульової дієслівної зв'язки <g/> ) запереченням не і прийменником до з іменником у родовому відмінку <g/> , а назва дійової особи вживається в давальному відмінку ( <g/> йому <g/> , Орині <g/> ) <g/> . </p>
doc#40 Відповідно до цього всі вони відміняються в родах <g/> , числах і відмінках <g/> , хоч число в них — явище чисто формального характеру <g/> , бо значенням вони ( <g/> крім останньої підгрупи <g/> ) завжди множинні ( <g/> Й. Бавдіш <g/> ) <g/> .
doc#81 Відряджень ( <g/> крім того нещасного до Києва в обійми Кагановича <g/> ) я не міг мати <g/> , — викладати українську мову можна було <g/> , нікуди не їздячи <g/> .
doc#40 <p> 3. Числівники ( <g/> нескладені <g/> ) від пять до дев'ятдесят ( <g/> крім сорок <g/> ) можуть відмінятися так <g/> , як числівники попереднього типу <g/> : родовий і місцевий відмінки п'ятьох <g/> , сімох <g/> , давальний п'ятьом <g/> , сімом <g/> , орудний п'ятьма <g/> , сімома <g/> .
doc#40 <p> Натомість <g/> , коли глухий стоїть перед дзвінким ( <g/> крім в <g/> , й і сонорних р <g/> , л <g/> , <g/> , м <g/> , н <g/> , — себто тих приголосних <g/> , що своєю вимовою почасти наближаються до голосних і не мають глухих допарків <g/> ) <g/> , то він переходить обов'язково в відповідний дзвінкий <g/> .
doc#9 Таким чином <g/> , дискусія ця показує <g/> , як загально ( <g/> крім <g/> , звичайно <g/> , москвофільського табору <g/> ) прищепилася тоді в Галичині ідея загальноукраїнської літературної мови з наддніпрянською основою <g/> . </p>
doc#40 Поняття граматичної трійки при синтагматичному членуванні стає зайвим ( <g/> крім сполук числівників з іменником і прикметником <g/> ) <g/> . </p>
doc#40 <p> Коли при цих займенниках ( <g/> крім знову ж таки займенника чий <g/> ) стоїть прийменник <g/> , що вимагає родового <g/> , знахідного або місцевого відмінка <g/> , то він перетягає наголос на один склад ближче до початку <g/> : кого — до кого <g/> , мого — з мого <g/> , всьому — на всьому <g/> .
doc#81 Тоді вже не можна буде вдавати <g/> , що я ні з ким ( <g/> крім Файбишенка <g/> ) не зустрічаюся <g/> .
doc#40 <p> Три- і більшескладові іменники жіночого роду 1-ої відміни з початковим або серединним наголосом здебільшого не міняють місця наголосу ( <g/> крім тих <g/> , що мають у родовому відмінку множини вставне о або е <g/> ; вони дістають у множині кінцевий наголос <g/> , — див <g/> .
doc#40 Для іменників як таких типові тільки чотири приростки <g/> : </p><p> Приросток па- <g/> , завжди наголошений ( <g/> крім парубоцтво <g/> ) <g/> , при іменниках 1-ої відміни показує побічність даного предмета супроти того <g/> , який позначається тією ж основою без приростка ( <g/> пагін <g/> , пагорок <g/> , пакіл <g/> , парубок <g/> , пасмуга <g/> , пасока <g/> , пабородки <g/> ) <g/> , а при іменниках 3-ої відміни — збірність ( <g/> памолодь <g/> , паморозь <g/> , патолоч <g/> ) <g/> ; </p><p> приросток пра- <g/> , в односкладових іменниках завжди наголошений <g/> , показує велику віддаленість предмета в часі <g/> , часто первісність предмета ( <g/> прадід <g/> , правнук <g/> , прабатько <g/> , праліс <g/> , пралюдина <g/> ) <g/> ; </p><p> приросток уз- показує просторові поняття за ознакою межування <g/> , сусідства з чимнебудь <g/> , напр <g/> .
doc#31 Але і це в суті речі було в тих історичних обставинах питанням про те <g/> , як краще зберегти українську самобутню культуру і самобутність взагалі під тяжкою загрозою <g/> , при чому для супротивників у цьому питанні ( <g/> крім кількох пристосуванців <g/> ) спільним було бажання цю самобутність таки зберегти <g/> .
doc#81 Було це почасти правда ( <g/> крім останнього твердження <g/> ) <g/> , але кожний розумів би <g/> , що це тільки викрут <g/> .
doc#31 Одначе посутньо та сама дискусія відбувалася і в ділянці політично-економічній <g/> , тільки не так у пресі ( <g/> крім відомих виступів Михайла Волобуєва на тему колоніяльного характеру економіки Радянської України <g/> , 1928 <g/> ) <g/> , як у різних партійно-урядових інстанціях при обговоренні бюджетів <g/> , економічних плянів тощо <g/> .
doc#40 <p> Паляталізуватися в сучасній українській літературній мові можуть усі приголосні ( <g/> крім <g/> , звичайно <g/> , й <g/> , що є сам палятальний <g/> ) <g/> , одначе паляталізація має зовсім різну ролю в зубних приголосних і в решти приголосних <g/> .
doc#12 <p> 9. Прикметники ( <g/> крім присвійних <g/> ) <g/> , утворені від власних назв <g/> , напр <g/> .
doc#12 <p> з <g/> ) Заперечна частка не пишеться вкупі з іменниками <g/> , прикметниками й прислівниками ( <g/> крім згаданих у т.ж <g/> ) <g/> , коли в наслідок додання частки не створюється нове поняття <g/> , напр <g/> .
doc#40 <p> Нарешті <g/> , коли підмет виражений числівником ( <g/> не порядковим <g/> ) <g/> , то природно сподіватися <g/> , поскільки числівники не мають форм числа ( <g/> крім один <g/> ) і роду ( <g/> крім один <g/> , два <g/> ) <g/> , що присудок стоятиме в « <g/> формі безформности <g/> » — в середньому роді ( <g/> або відповідно в 3 особі однини <g/> ) <g/> .