Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 : прохолонув і прохолов <g/> , розвинув і рідше розвив <g/> , розтанув і рідше розтав <g/> , в'янув і ( <g/> зі <g/> ) в'яв <g/> ) <g/> ; нарешті <g/> , наросток цей легше відпадає при відприкметникових дієсловах <g/> , що показують стан <g/> , ніж тоді <g/> , коли він показує швидку дію ( <g/> сліпнув і сліп <g/> , киснув і кис <g/> .
doc#4 — </p><p> ( <g/> « <g/> Жоржини <g/> » <g/> ) </p><p> віршовий рядок розбивається на нерівномірні уступи <g/> , інерція метру розсаджується спондеями <g/> , а особливо пірихіями <g/> , анакрусами й перестрибами через склад <g/> : </p><p> Та доба була неповторна <g/> , </p><p> як поезія Маланюка <g/> , </p><p> а була вона недоговорена <g/> , </p><p> наче вірш без одного рядка <g/> , — </p><p> ( <g/> « <g/> Ліричний спогад <g/> » <g/> ) </p><p> зі схемою наголосів 3 — факультативний 5/8 з можливим перестрибом на 9. </p><p> Навіть рима тут набуває індивідуального характеру — вона раз-у-раз базується на сполученні наголошеного голосного з наступним приголосним <g/> , ігноруючи всі інші сумежні звуки <g/> , а часто й межі слів <g/> , тип пам'ятаю це — пересипаються ( <g/> ай-ай <g/> ) <g/> , червень — перевернене ( <g/> ер-ер <g/> ) <g/> , величаво — Держави ( <g/> ав-ав <g/> ) <g/> , вір мені — неймовірно ( <g/> ір-ір <g/> ) <g/> , Гельм'язова — обмазана ( <g/> аз-аз <g/> ) тощо <g/> , дуже послідовно <g/> .
doc#25 Але поза тим побудова Михальчука далеко більше відповідає фактам <g/> , ніж зовсім фантастичні спроби Шахматова вивести головні особливості білоруської мови ( <g/> акання <g/> ) зі сходу або спроби Лер-Сплавінського й Н.Трубецкого довести первісну єдність українських <g/> , білоруських і південноросійських говірок у протилежність північноросійським <g/> .
doc#70 У жовтні 1969 я одержав листа від Петра Коструби ( <g/> нині небіжчика <g/> ) зі Львова <g/> .
doc#19 Таке словотворення йде в Мови спільними шляхами з Грабовським ( <g/> згадаймо хоч би його <g/> : </p><p> З усіх усюд берімо здатки <g/> , </p><p> А не зачервлюймо в багні <g/> : </p><p> Меткої жизности нестатки — </p><p> Умови гибелі справжні <g/> ) <g/> , </p><p> зі Старицьким <g/> , чиї неологізми <g/> , як відомо <g/> , мали особливо широкий розголос у тогочасній критиці <g/> .
doc#81 Тільки вже геть пізніше <g/> , в Америці <g/> , зі спогадів тогочасних діячів я довідався <g/> , що росіяни ( <g/> російська дворянська група <g/> ) намагалися захопити пост бурµомістра в свої руки <g/> .
doc#80 І далі також <g/> , сторінка за сторінкою <g/> , зберігаючи ніби дуже поважну міну <g/> , автор глузує з своїх героїв <g/> , з штампів радянської і нерадянської літератури <g/> , включно з Винниченком <g/> , зі свого героя <g/> , який сам оповідає всю історію <g/> , і <g/> , нарешті <g/> , з Зини <g/> .
doc#81 <p> Я завжди побоювався обличчя Кубійовича <g/> , інтелектуала й політика <g/> , — квадрат з далеко висуненою вперед долішньою щелепою булдоµа <g/> , здатною вчепитися мертвою хваткою в ворога <g/> , зі склепінням високого й чотирикутнього лоба і провалом між ними центральної частини обличчя <g/> .
doc#45 А це означає <g/> , що він <g/> , зі свого боку <g/> , мусів почуватися жаско <g/> , уразливо самотним <g/> .
doc#68 Зсуви ці можуть відбуватися від вужчого до ширшого <g/> : Україна —♦ світ —> життя ( <g/> не тільки поетове <g/> , життя взагалі <g/> ) — </p><p> Це все — одне прощання понадмірне — </p><p> з Вітчизною <g/> , зі світом <g/> , із життям <g/> , — </p><p> або від ширшого до вужчого <g/> : життя —> світ —* Україна <g/> .
doc#81 Коли я сидів раз на лавці в садочку <g/> , по-тутешньому — городчику <g/> , зі мною заговорив хлопець <g/> , видно <g/> , побігайло в якійсь крамниці <g/> , він говорив про свого властителя <g/> , — досі я тільки читав це слово в творах Франка <g/> …
doc#81 Як я вже писав <g/> , у професійному житті лишилося тільки двоє <g/> , зі мною — троє <g/> .
doc#92 Його кар'єра починалася була дуже успішно — він був добрий учений <g/> , не гірший у суспільно-товариському житті <g/> , зі своєчасним дотепом <g/> , з умінням вставити словечко в тому <g/> , що зветься small talk — і завжди до речі <g/> , не без дози цинізму в життьовій практиці і в розмові <g/> .
doc#81 Час переказати те <g/> , що я про нього знаю <g/> , звичайно <g/> , зі слів матері <g/> , та ще з старих фотографій <g/> .
doc#81 <p> Зрештою <g/> , зі співробітниками власної новоукраїнської безсловесної газети професор ( <g/> історії середніх віків <g/> ) редактор Штепа говорив теж російською мовою <g/> , як і вони з ним <g/> . </p>
doc#81 Були втечі з Харкова <g/> , з Києва <g/> , зі Львова <g/> , з Криниці <g/> , з Відня <g/> .
doc#4 Так у барокковій « <g/> серенаді <g/> » любовна арія чергувалася легко й вільно з танцем <g/> , з сумним плачем за втраченим коханням <g/> , зі згадкою про смерть <g/> , </p><p> жіґа з тарантелею <g/> , ґавот з танцем смерти <g/> .
doc#81 Ми ж були свої краяни <g/> , зі східніх земель <g/> , свої люди <g/> , щоб не вживати заяложеного « <g/> братиґ <g/> » <g/> .
doc#11 Однак року Божого перед- двотисячного це вже література <g/> , зі своєю філософією ( <g/> так <g/> !
doc#37 Але його недавнє минуле <g/> , зі стрибками від націоналізму до комунізму <g/> , було знане кожному <g/> , і ніхто не міг передбачити його завтрашнього дня <g/> .