Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 , брудненький означає 'не зовсім брудний' <g/> , дурненький — 'не зовсім дурний' <g/> .
doc#40 , брудненький означає 'не зовсім брудний' <g/> , дурненький — 'не зовсім дурний' <g/> .
doc#0 Тоді радісно-тріюмфальні маніфестантні юрби великих міст обіцяли собі тріюмфальний і близький вступ свого війська до ворожої столиці і <g/> , кажучи словами російського класика ( <g/> зовсім з іншої нагоди і в іншу добу сказаними <g/> ) <g/> , « <g/> в воздух чепчики бросали <g/> » <g/> .
doc#9 9 <g/> ) <g/> ; повідомлення <g/> , оновлення <g/> , окремий ( <g/> опрічний <g/> ) <g/> , обстоювати ( <g/> встоювати <g/> ) ( <g/> 10 <g/> ) <g/> ; вибух ( <g/> взрив <g/> , вирив <g/> ) <g/> , свідоцтво ( <g/> засвідчення <g/> ) <g/> , старанно ( <g/> падковито <g/> ) <g/> , брак ( <g/> недостача <g/> ) <g/> , уникати ( <g/> одмикувать <g/> ) ( <g/> 11 <g/> ) <g/> ; ошукувати <g/> , брудний ( <g/> нечистий <g/> ) <g/> , яскравий ( <g/> ярий <g/> ) <g/> , перешкоджати ( <g/> перебаранчати <g/> ) <g/> , образа ( <g/> кривда <g/> ) <g/> , примушений ( <g/> присилуваний <g/> ) <g/> , примусовий <g/> , гасло <g/> , ухвалити <g/> , утиски ( <g/> 12 <g/> ) <g/> ; замислений ( <g/> задуманий <g/> ) <g/> , струмки ( <g/> потічки <g/> ) <g/> , цілком ( <g/> зовсім <g/> ) ( <g/> 13 <g/> ) <g/> ; чимраз <g/> , одяг <g/> , данина ( <g/> 18 <g/> ) <g/> ; недоторканість ( <g/> незачіпання <g/> ) ( <g/> 186 <g/> ) <g/> ; донедавна <g/> , страйк ( <g/> 188 <g/> ) <g/> ; спричинитися ( <g/> 197 <g/> ) <g/> ; вказівки ( <g/> 216 <g/> ) <g/> ; підручник ( <g/> 288 <g/> ) і багато інших <g/> . </p>
doc#27 Після 1858 року навіть розсіяні елементи « <g/> котляревщи- ни <g/> » ( <g/> яка в суті речі в листах була також і « <g/> квітківщи- ною <g/> » <g/> ) зовсім зникають з кореспонденції Куліша <g/> . </p>
doc#57 Одначе дозволю собі вкинути тут заувагу про те <g/> , що круглі церкви були ( <g/> поруч з типом базиліки <g/> ) зовсім нормальні в ранньому й середньовічному християнстві <g/> .
doc#40 ) <g/> , зовсім не є сполучення звуків г і м <g/> , а особливий голосний <g/> , вимовлюваний з закритими губами <g/> , отже <g/> , з носовим резонансом <g/> ; і поза цим вигуком цей звук не зустрічається в українських словах <g/> . </p>
doc#40 Більшість европеїзмів постачає французька мова ( <g/> в наших прикладах усі слова з початку до слова парлямент включно <g/> ) <g/> , далі англійська ( <g/> в наших прикладах усі слова <g/> , починаючи від слова спорт <g/> ) <g/> , зовсім зрідка і епізодично інші європейські мови <g/> . </p>
doc#92 Мені ця акція <g/> , зовсім не залежна від мене <g/> , не була бажаною <g/> , хоч я не міг заперечити шляхетних намірів <g/> .
doc#93 Але в пляні перегляду Брехта і сенсаційно для радянського мистецтва — театр впровадив і підніс релігійні асоціяції <g/> , зовсім не помічені британськими критиками <g/> .
doc#1 В основі його композиції — те ж саме надання народньопісенним образам та засобам інших значень <g/> , хоча тут зміщення досягається не переходом від пляну « <g/> дійсности <g/> » до пляну порівнянь <g/> , а паралелізмом трьох образів <g/> , здавалося б <g/> , зовсім не пов'язаних між собою <g/> , — калини та явора <g/> , качки з каченятами <g/> , дівчини <g/> , що <g/> , досі не заручена <g/> , гуляє у садку <g/> .
doc#62 Ці листи були б навіть нудні для читача <g/> , якби не проникливий коментар редакторки видання <g/> , що вміє знаходити підтекст за <g/> , здавалося б <g/> , зовсім стереотипним і навіть на вигляд пустопорожнім текстом <g/> , включно зі змістовним відтворенням фактів тогочасного життя Донцова <g/> .
doc#80 Нарешті <g/> , Домонтович впроваджує в кількох реченнях анафоричне і <g/> , якого нема в німецькому тексті і яке <g/> , загально беручи <g/> , зовсім не типове для мови Домонтовича <g/> .
doc#40 Але закінчення це <g/> , з одного боку <g/> , зовсім не обов'язкове при назвах осіб і взагалі істот ( <g/> на батьку <g/> , на хлопці <g/> , на коні <g/> ) <g/> , а з другого боку <g/> , часто переноситься і на неособові назви <g/> , як це ми вже бачили вище <g/> . </p>
doc#81 Другою був <g/> , зовсім уже не формальний <g/> , « <g/> кривий танок <g/> » сільських дівчат <g/> .
doc#53 Останні дві сторінки зайняті 13 приказками ( <g/> але без такого збігу з Номисом <g/> , як ми це бачили в Потебні <g/> ) <g/> , і це <g/> , власне <g/> , єдина частина тексту Букваря <g/> , зовсім вільна від церковнослов'янізмів <g/> , біблеїзмів і архаїзмів <g/> . </p>
doc#81 <p> Ці приклади <g/> , а їх можна було б подавати куди більше <g/> , зовсім закономірні <g/> , і я виписую їх не для того <g/> , щоб когось обвинувачувати в затисканні моєї особи <g/> .
doc#81 Я для нього <g/> , мабуть <g/> , зайда і більшовик <g/> , зовсім тут не бажаний <g/> .
doc#40 Колись люди писали гусячими перами <g/> ; тепер ми пишемо сталевими знаряддями <g/> , які <g/> , якщо точно висловлюватися <g/> , зовсім не є пера <g/> .
doc#40 ) <g/> , — одначе це чисто книжні витвори <g/> , зовсім не можливі в побутовій мові <g/> , і з'являються вони або під впливом старої традиції <g/> , або — найчастіше — під впливами чужих мов з розвиненою системою часових дієприкметників <g/> . </p>