Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#72 <p> Російські консервативно-націоналістичні газети — особливо починаючи з 1911 р. — рясніли гострими і брутальними нападами на український рух та вживання української мови <g/> .
doc#36 « <g/> Hannoverscher Courier <g/> » з 8 листопада 1890 року пише <g/> : « <g/> Ґе не лишив у образі жадної риси <g/> , що нагадала б про високу місію Христа <g/> » ( <g/> Стасов <g/> .
doc#72 говорю від імени тимчасового робітничо-селянського уряду України <g/> , заявляю <g/> : це шкідливо для української революції ( <g/> Цитую з <g/> : Попов 184 <g/> ) <g/> .
doc#30 Отож тільки афішка <g/> , якою оце [ <g/> з <g/> ] Вами ділюся <g/> , щоб заохотити <g/> .
doc#9 На це склалося кілька обставин <g/> : і знав він українськомовні справи краще від моїх харківських учителів <g/> , знав не тільки ззовні <g/> , а й зсередини <g/> , і був він єдиним тоді на Україні носієм ідей і метод Празького лінгвістичного гуртка <g/> , де мав не одну нагоду спілкуватися з « <g/> самим <g/> » Ніколаєм Трубецьким <g/> , ну і <g/> , нарешті <g/> , посідав він у свої тоді 63 роки ту незбагненну рису людяності <g/> , що її найкраще окреслює французьке слово шарм <g/> .
doc#91 Якщо читач бачив « <g/> Большой концерт <g/> » <g/> , де колгоспники так само свою образованість показують <g/> , не до речі цитуючи на виставі « <g/> Князя Ігоря <g/> » фрази з « <g/> Слова о полку <g/> » <g/> , то він погодиться <g/> , що метода та сама <g/> .
doc#31 <p> Ось кілька прикладів з «" <g/> Соціологічного еквіваленту <g/> " трьох критичних оглядів <g/> » <g/> , спрямованого проти В. Коряка й Б. Коваленка <g/> : мотив « <g/> темної батьківщини <g/> » ( <g/> « <g/> Коли ж нарешті над нашою хохландією заграють сурми Великої Перемоги <g/> ?
doc#92 Манера раптом звертатися по потвердження сказаного до когось з авдиторії дратувала мене й здавалася недобрим тоном <g/> .
doc#72 Влітку 1929 розпущено всі наукові товариства <g/> , пов'язані з Академією ( <g/> Полонська 2 <g/> , 119 <g/> ) <g/> .
doc#32 Коли не помиляюся <g/> , тоді вже пачки з архівом і книгозбірнею покидають гостинну « <g/> Сурму <g/> » і « <g/> возз'єднуються <g/> » з « <g/> центром <g/> » <g/> .
doc#23 Можна думати <g/> , що це мав на думні Шам- рай <g/> , коли він характеризував місце Петренка в розвитку української поезії <g/> : « <g/> Невеличка його літературна продукція цікава для нас тим <g/> , що він чи не перший з харківських поетів перейшов від балядних і пісенних форм до рефлективної <g/> , психологічної лірики <g/> , що так розвинулась у романтичних традиціях інших літератур у зв'язку з байронівською традицією <g/> .
doc#72 Уяву про зріст українських початкових шкіл дають такі числа <g/> : 1881 р. — 1529 ( <g/> ЕУ 2 <g/> , 2518 <g/> ) <g/> , перед Першою світовою війною — 2510 <g/> , коли 97 % українських дітей відвідувало українські початкові школи <g/> , не зважаючи на різні перешкоди бюрократичного характеру з боку адміністрації <g/> , обсадженої переважно поляками <g/> .
doc#70 Один із моїх гостей з України казав мені з болем і надією <g/> : “ <g/> Приїздіть до нас <g/> , навчіть нас <g/> ; нас не вчили <g/> , ми нічого не знаємо <g/> …
doc#40 ) слово Суботове не спроможне вступити в зв'язок з будь-яким іншим наявним у даному реченні словом без посередництва прийменника через <g/> .
doc#50 І <g/> , навчившися літер з букваря <g/> , він пише цілком самостійним власним письмом <g/> .
doc#81 Фан Схоонефельд зустрівся в Москві з Булаховським <g/> , мав з ним розмову про мене і довідався <g/> , що моя синтакса тим часом була надрукована в Києві <g/> .
doc#11 Один <g/> , коли линву підтягають до тумби узбережжя <g/> , другий — коли випадає з буття герой роману <g/> .
doc#81 Тільки вже <g/> , опинившися на еміµрації <g/> , я дізнався <g/> , що він утік на південь з білими і згодом став професором у Юґославії <g/> .
doc#10 Це дає Курило особисте знайомство з північноукраїнським Лівобережжям від тих околиць <g/> , що межують з білоруською мовою й мають перехідний характер <g/> , до тих <g/> , що межують з південноукраїнськими говірками <g/> .
doc#81 На станціях пасажири вибігають з вагонів — по гарячу воду <g/> , вони біжать з чайниками <g/> , казанками <g/> , не знати <g/> , скільки поїзд простоїть <g/> , але ось другий дзвінок <g/> , ось третій <g/> , паровоз гуде <g/> , люди з казанками чіпляються на ходу до східців вагонів <g/> . </p>