Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#45 Те що стосується народности <g/> , лишається в силі і для мови <g/> , яка е " <g/> наиболее совершенное ее подобие <g/> " ( <g/> Гол 93 <g/> ) <g/> . </p>
doc#10 Курило припускає <g/> , що засада вокальної асиміляції діяла в цій групі говірок ще тоді <g/> , коли слабі ъ <g/> , ь існували <g/> , і відповідно перед ними вже тоді мало відбуватися звуження о <g/> , е ( <g/> 17 <g/> , 71 <g/> ) <g/> .
doc#25 Михальчук показує <g/> , що це <g/> , поперше <g/> , фактично неправильно <g/> , бо українська мова має менше і <g/> , ніж <g/> , приміром <g/> , ті північноросійські говірки <g/> , що <g/> , зберігши старе и з вимовою і <g/> , водночас змінили Ҍ на і <g/> , — а також <g/> , що і в самій українській мові всі нові і не заступили втрати старого и <g/> , що вимовляється тепер радше як звук ряду е ( <g/> 3 <g/> , 49 <g/> ) <g/> .
doc#10 Так Ганцов уважає <g/> , що в українській мові рефлексом *dj було дж <g/> , в противагу російському ж ( <g/> ходжу — 6 <g/> , 262 <g/> ) <g/> ; він відкидає припущення про те <g/> , що в українській мові будь-коли приголосні м'якшилися перед е ( <g/> 6 <g/> , 263 <g/> ) і відповідно до цього приймає перехід е в о тільки в закритих складах ( <g/> 6 <g/> , 263 <g/> ; 7 <g/> , 188 <g/> ) <g/> ; хоч <g/> , розглядаючи пи тання про форми з о типу льон <g/> , сльози <g/> , сьомий <g/> , Ганцов кидає не цілком ясну фразу <g/> , що “ <g/> тут о могло постати з е через те <g/> , що приголосні перед е з тієї або іншої причини залишалися м'які <g/> ” ( <g/> 7 <g/> , 189 <g/> ) <g/> , — з чого мало б випливати <g/> , що він таки визнавав первісну м'якість приголосних перед е <g/> ; він приймає перехід
doc#10 У ненаголошених складах замість цих звуків виступають <g/> , поза випадками <g/> , спричиненими аналогією ( <g/> закінчення прикметників <g/> , префікси <g/> ) голосні о <g/> , е ( <g/> жуонка <g/> , але жонкі і т. п. <g/> ) <g/> . </p>
doc#81 Як актор Блюменталь завжди грав ту саму ролю <g/> , навіть Петіпа був трохи різноманітніший <g/> , він не цурався й комічних роль <g/> , приміром Хлестакова в « <g/> Ревізорі <g/> » або в пустопорожній <g/> , але дуже комічній п'єсці Томаса <g/> , що звалася в російському перекладі « <g/> Тётка Чарлея <g/> » з наголосом на е ( <g/> Знання англійської мови не належало до прикмет харківської публіки <g/> , та й всеімперської <g/> ) <g/> , Блюменталь-Тамарін до комічних роль не знижувався <g/> .
doc#10 Стаття ця присвячена західньоукраїнському переходові а в е ( <g/> и <g/> ) по м'яких приголосних ( <g/> час > чєс <g/> ) <g/> .
doc#51 <p> Як відомо <g/> , літературному і південноукраїнському і <g/> , що чергується з о або з е ( <g/> кінь — коня <g/> , піч — печі <g/> ) в північноукраїнських говірках відповідають дифтонги різного характеру <g/> , рідше монофтонги <g/> , інші <g/> , ніж і <g/> , а саме у <g/> , и <g/> , ӱ <g/> : кДнь <g/> , куль <g/> , кинь <g/> , кӱнь ( <g/> Літерою Д позначаю дифтонги без огляду на їхню фонетичну природу <g/> , що може варіювати дуже помітно <g/> ) <g/> .
doc#40 Приголосні с <g/> , з мають трохи менші можливості <g/> , бо вони завжди м'які перед і і завжди тверді перед и <g/> ; африкати ц <g/> , дз теж завжди м'які перед і і завжди тверді не тільки перед и <g/> , а і перед е ( <g/> наприклад <g/> , сіль <g/> , зірка <g/> , ціп <g/> , дзінь — вимова с'іл' <g/> , з'ірка <g/> , ц'іп <g/> , дз'ін' <g/> ; характеристична відміна прикметників з основою <g/> , що кінчається на -ц- типу білолиций <g/> : вони мають форми білолиця ( <g/> білолиц'а <g/> ) <g/> , білолицього ( <g/> білолиц'ого <g/> ) <g/> , білолицю ( <g/> б'ілолиц'у <g/> ) з палаталізованим ц' <g/> ; але білолиций <g/> , білолице з твердим ц <g/> , бо перед и <g/> , е звук ц мусить бути твердий <g/> ) <g/> . </p>
doc#78 ; </p><p> д. Іменники типу зілля мають довгі приголосні плюс е ( <g/> Павловський позначає його ѣ <g/> ) <g/> : насгиьнѣ ( <g/> 7 <g/> ) <g/> , вєсільлѣ ( <g/> 28 <g/> ) та ін <g/> .
doc#25 А саме <g/> , через те <g/> , що один тип е ( <g/> перед занепалим ь <g/> ) уже чергувався з і <g/> , це чергування перенеслося й на другий тип е ( <g/> перед занепалим ъ <g/> ) <g/> .
doc#25 А саме <g/> , через те <g/> , що один тип е ( <g/> перед занепалим ь <g/> ) уже чергувався з і <g/> , це чергування перенеслося й на другий тип е ( <g/> перед занепалим ъ <g/> ) <g/> .
doc#25 24 <g/> : “ <g/> Малоруське наріччя в розумінні сукупности малоруських чи точніше південноруських говірок <g/> , характеризується не тільки тим <g/> , у що зміняються звуки о та е ( <g/> таких змін цих звуків відомо не меншеі вісьмох <g/> , що в них принаймні п'ять є в інших слов'янських наріччях <g/> ) <g/> , скільки схожістю або єдністю умов цих змін і їх вихідною точкою <g/> ” <g/> .
doc#40 Українська мова в протилежність <g/> , скажімо <g/> , німецькій або французькій не розрізняє відкритого і закритого е ( <g/> як <g/> , приміром <g/> , у німецьких словах Bett і zehn <g/> ) <g/> ; українське е в засаді завжди відкрите <g/> . </p>
doc#40 <p> Таким чином від прикметників ці займенники відрізняються в відмінюванні головне тим <g/> , що використовують різні основи <g/> , а в закінченнях родового і орудного відмінків однини жіночого роду мають у передостанньому складі е ( <g/> є <g/> ) <g/> , а не о ( <g/> тієї <g/> , цієї <g/> , моєї <g/> , чиєї <g/> , — тоді як у прикметниках білої <g/> , синьої <g/> , безкрайої <g/> ) <g/> .
doc#40 <p> Частки хай <g/> , нехай <g/> , бодай <g/> , хіба <g/> , невже <g/> , чи звичайно висуваються в реченні на перше місце <g/> , частки ж ( <g/> е <g/> ) <g/> , бо <g/> , но <g/> , то <g/> , пак <g/> , таки <g/> , що мають енклітичний характер <g/> , як і в інших індоєвропейських мовах <g/> , тяжать до другого місця в реченні <g/> , себто ставляться після першого повнозначного слова ( <g/> це так званий закон Й. Вакернаґеля <g/> ) <g/> , напр <g/> .
doc#40 , бреха ( <g/> ти <g/> ) — бреш ( <g/> е <g/> ) <g/> , вія ( <g/> ти <g/> ) — віє ( <g/> = вій+е <g/> ) <g/> , в'яза ( <g/> ти <g/> ) — в'яж ( <g/> е <g/> ) <g/> , дія ( <g/> ти <g/> ) — діє <g/> , жда ( <g/> ти <g/> ) — жд ( <g/> е <g/> ) <g/> , зва ( <g/> ти <g/> ) — зв ( <g/> е <g/> ) <g/> , зяя ( <g/> ти <g/> ) — зяє <g/> , каза ( <g/> ти <g/> ) — каж ( <g/> е <g/> ) <g/> , клика ( <g/> ти <g/> ) — кличне <g/> ) <g/> , лая ( <g/> ти <g/> ) — лає <g/> , клопота ( <g/> ти <g/> ) — клопоч ( <g/> е <g/> ) <g/> , лиза ( <g/> ти <g/> ) — лиж ( <g/> е
doc#40 , бреха ( <g/> ти <g/> ) — бреш ( <g/> е <g/> ) <g/> , вія ( <g/> ти <g/> ) — віє ( <g/> = вій+е <g/> ) <g/> , в'яза ( <g/> ти <g/> ) — в'яж ( <g/> е <g/> ) <g/> , дія ( <g/> ти <g/> ) — діє <g/> , жда ( <g/> ти <g/> ) — жд ( <g/> е <g/> ) <g/> , зва ( <g/> ти <g/> ) — зв ( <g/> е <g/> ) <g/> , зяя ( <g/> ти <g/> ) — зяє <g/> , каза ( <g/> ти <g/> ) — каж ( <g/> е <g/> ) <g/> , клика ( <g/> ти <g/> ) — кличне <g/> ) <g/> , лая ( <g/> ти <g/> ) — лає <g/> , клопота ( <g/> ти <g/> ) — клопоч ( <g/> е <g/> ) <g/> , лиза ( <g/> ти <g/> ) — лиж ( <g/> е <g/> ) <g/> , маза ( <g/> ти <g/> ) — маж ( <g/> е <g/> ) <g/> , мая ( <g/> ти <g/> ) — має <g/> , ора (
doc#40 , бреха ( <g/> ти <g/> ) — бреш ( <g/> е <g/> ) <g/> , вія ( <g/> ти <g/> ) — віє ( <g/> = вій+е <g/> ) <g/> , в'яза ( <g/> ти <g/> ) — в'яж ( <g/> е <g/> ) <g/> , дія ( <g/> ти <g/> ) — діє <g/> , жда ( <g/> ти <g/> ) — жд ( <g/> е <g/> ) <g/> , зва ( <g/> ти <g/> ) — зв ( <g/> е <g/> ) <g/> , зяя ( <g/> ти <g/> ) — зяє <g/> , каза ( <g/> ти <g/> ) — каж ( <g/> е <g/> ) <g/> , клика ( <g/> ти <g/> ) — кличне <g/> ) <g/> , лая ( <g/> ти <g/> ) — лає <g/> , клопота ( <g/> ти <g/> ) — клопоч ( <g/> е <g/> ) <g/> , лиза ( <g/> ти <g/> ) — лиж ( <g/> е <g/> ) <g/> , маза ( <g/> ти <g/> ) — маж ( <g/> е <g/> ) <g/> , мая ( <g/> ти <g/> ) — має <g/> , ора ( <g/> ти <g/> ) — ор ( <g/> е <g/> ) <g/> , переза ( <g/> ти <g/> ) — переж ( <g/> е <g/> )
doc#40 , бреха ( <g/> ти <g/> ) — бреш ( <g/> е <g/> ) <g/> , вія ( <g/> ти <g/> ) — віє ( <g/> = вій+е <g/> ) <g/> , в'яза ( <g/> ти <g/> ) — в'яж ( <g/> е <g/> ) <g/> , дія ( <g/> ти <g/> ) — діє <g/> , жда ( <g/> ти <g/> ) — жд ( <g/> е <g/> ) <g/> , зва ( <g/> ти <g/> ) — зв ( <g/> е <g/> ) <g/> , зяя ( <g/> ти <g/> ) — зяє <g/> , каза ( <g/> ти <g/> ) — каж ( <g/> е <g/> ) <g/> , клика ( <g/> ти <g/> ) — кличне <g/> ) <g/> , лая ( <g/> ти <g/> ) — лає <g/> , клопота ( <g/> ти <g/> ) — клопоч ( <g/> е <g/> ) <g/> , лиза ( <g/> ти <g/> ) — лиж ( <g/> е <g/> ) <g/> , маза ( <g/> ти <g/> ) — маж ( <g/> е <g/> ) <g/> , мая ( <g/> ти <g/> ) — має <g/> , ора ( <g/> ти <g/> ) — ор ( <g/> е <g/> ) <g/> , переза ( <g/> ти <g/> ) — переж ( <g/> е <g/> ) <g/> , писа ( <g/> ти <g/> ) — пиш ( <g/> е <g/> )