Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#45 народности <g/> , лишається в силі і для мови <g/> , яка е " <g/> наиболее совершенное ее подобие <g/> " ( <g/> Гол 93 <g/> ) <g/> . </p>
doc#10 ними вже тоді мало відбуватися звуження о <g/> , е ( <g/> 17 <g/> , 71 <g/> ) <g/> . Ось у цьому типі говірок і були
doc#25 и <g/> , що вимовляється тепер радше як звук ряду е ( <g/> 3 <g/> , 49 <g/> ) <g/> . До цього можна було б додати <g/> , що це
doc#10 мові будь-коли приголосні м'якшилися перед е ( <g/> 6 <g/> , 263 <g/> ) і відповідно до цього приймає перехід е
doc#10 прикметників <g/> , префікси <g/> ) голосні о <g/> , е ( <g/> жуонка <g/> , але жонкі і т. п. <g/> ) <g/> . </p><p> Ці твердження дали
doc#81 перекладі « <g/> Тётка Чарлея <g/> » з наголосом на е ( <g/> Знання англійської мови не належало до
doc#10 західньоукраїнському переходові а в е ( <g/> и <g/> ) по м'яких приголосних ( <g/> час > чєс <g/> ) <g/> .
doc#51 південноукраїнському і <g/> , що чергується з о або з е ( <g/> кінь — коня <g/> , піч — печі <g/> ) в північноукраїнських
doc#40 і і завжди тверді не тільки перед и <g/> , а і перед е ( <g/> наприклад <g/> , сіль <g/> , зірка <g/> , ціп <g/> , дзінь — вимова
doc#78 типу зілля мають довгі приголосні плюс е ( <g/> Павловський позначає його ѣ <g/> ) <g/> : насгиьнѣ ( <g/> 7 <g/> ) <g/> ,
doc#25 “ <g/> аналогії <g/> ” <g/> . А саме <g/> , через те <g/> , що один тип е ( <g/> перед занепалим ь <g/> ) уже чергувався з і <g/> , це
doc#25 з і <g/> , це чергування перенеслося й на другий тип е ( <g/> перед занепалим ъ <g/> ) <g/> . За зразком піч — печі
doc#25 не тільки тим <g/> , у що зміняються звуки о та е ( <g/> таких змін цих звуків відомо не меншеі вісьмох
doc#40 не розрізняє відкритого і закритого е ( <g/> як <g/> , приміром <g/> , у німецьких словах Bett і zehn <g/> ) <g/> ;
doc#40 жіночого роду мають у передостанньому складі е ( <g/> є <g/> ) <g/> , а не о ( <g/> тієї <g/> , цієї <g/> , моєї <g/> , чиєї <g/> , — тоді як у
doc#40 висуваються в реченні на перше місце <g/> , частки ж ( <g/> е <g/> ) <g/> , бо <g/> , но <g/> , то <g/> , пак <g/> , таки <g/> , що мають енклітичний
doc#40 часі наросток -а- <g/> , напр <g/> . <g/> , бреха ( <g/> ти <g/> ) — бреш ( <g/> е <g/> ) <g/> , вія ( <g/> ти <g/> ) — віє ( <g/> = вій+е <g/> ) <g/> , в'яза ( <g/> ти <g/> ) — в'яж ( <g/> е
doc#40 е <g/> ) <g/> , вія ( <g/> ти <g/> ) — віє ( <g/> = вій+е <g/> ) <g/> , в'яза ( <g/> ти <g/> ) — в'яж ( <g/> е <g/> ) <g/> , дія ( <g/> ти <g/> ) — діє <g/> , жда ( <g/> ти <g/> ) — жд ( <g/> е <g/> ) <g/> , зва (
doc#40 ) — в'яж ( <g/> е <g/> ) <g/> , дія ( <g/> ти <g/> ) — діє <g/> , жда ( <g/> ти <g/> ) — жд ( <g/> е <g/> ) <g/> , зва ( <g/> ти <g/> ) — зв ( <g/> е <g/> ) <g/> , зяя ( <g/> ти <g/> ) — зяє <g/> , каза (
doc#40 ) — діє <g/> , жда ( <g/> ти <g/> ) — жд ( <g/> е <g/> ) <g/> , зва ( <g/> ти <g/> ) — зв ( <g/> е <g/> ) <g/> , зяя ( <g/> ти <g/> ) — зяє <g/> , каза ( <g/> ти <g/> ) — каж ( <g/> е <g/> ) <g/> , клика (