Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 -ил ( <g/> о <g/> ) для назв осіб ( <g/> здоровило <g/> , басило <g/> ) <g/> ; -ищ ( <g/> е <g/> ) і -иськ ( <g/> о <g/> ) — для назв речей і осіб ( <g/> бабище <g/> ,
doc#40 і вони не надто диференційовані <g/> . Наростки -ищ ( <g/> е <g/> ) і -иськ ( <g/> о <g/> ) з наголосом найчастіше на основі <g/> ,
doc#40 їх типом <g/> : приросток на- + наросток -о ( <g/> е <g/> ) — чужі українській мові і постали не без
doc#40 . Згадаємо з них -к- ( <g/> -ок <g/> , -к ( <g/> о <g/> ) <g/> , -к ( <g/> а <g/> ) <g/> ) <g/> , -ц ( <g/> е <g/> ) <g/> , напр <g/> . <g/> : садок <g/> , татко <g/> , яблучко <g/> , грушка <g/> ,
doc#40 ( <g/> а <g/> ) <g/> , -очк ( <g/> а <g/> ) <g/> , -оньк ( <g/> а <g/> ) <g/> , -к ( <g/> о <g/> ) <g/> , -ц ( <g/> е <g/> ) <g/> , напр <g/> . <g/> , сирота — сирітка <g/> , сирітонька <g/> , сльоза
doc#40 часі наросток -а- <g/> , напр <g/> . <g/> , бреха ( <g/> ти <g/> ) — бреш ( <g/> е <g/> ) <g/> , вія ( <g/> ти <g/> ) — віє ( <g/> = вій+е <g/> ) <g/> , в'яза ( <g/> ти <g/> ) — в'яж ( <g/> е
doc#40 повторюватися в кожному <g/> , але показник більш ( <g/> е <g/> ) може бути вжитий тільки раз <g/> , стосуючися до
doc#40 ; а в аналітичних формах показник більш ( <g/> е <g/> ) заступається на показник найбільш ( <g/> е <g/> ) або (
doc#40 форми другого ступеня з прислівником більш ( <g/> е <g/> ) сприяє те <g/> , що протилежна значенням
doc#40 до аналітичних форм за допомогою слова більш ( <g/> е <g/> ) <g/> : більш зелененький <g/> , більш злющий <g/> , більш
doc#40 порівняння ( <g/> А. Норен <g/> ) <g/> . Через те <g/> , що більш ( <g/> е <g/> ) чимраз частіше виступає як показник
doc#40 е <g/> ) <g/> , вія ( <g/> ти <g/> ) — віє ( <g/> = вій+е <g/> ) <g/> , в'яза ( <g/> ти <g/> ) — в'яж ( <g/> е <g/> ) <g/> , дія ( <g/> ти <g/> ) — діє <g/> , жда ( <g/> ти <g/> ) — жд ( <g/> е <g/> ) <g/> , зва (
doc#12 ( <g/> ве <g/> ) <g/> , Гг ( <g/> ге <g/> ) <g/> , Ґґ ( <g/> ґе <g/> ) <g/> , Дд ( <g/> де <g/> ) <g/> , Ее ( <g/> е <g/> ) <g/> , Єє ( <g/> йе <g/> ) <g/> , Жж ( <g/> же <g/> ) <g/> , Зз ( <g/> зе <g/> ) <g/> , Ии ( <g/> и <g/> )
doc#40 сполучника трапляється частка ж ( <g/> е <g/> ) <g/> ; усна мова її в цій функції майже не знає <g/> . Напр <g/> .
doc#40 диво <g/> ! » ( <g/> Шевч <g/> . <g/> ) <g/> . Якщо в реченні є поруч частка ж ( <g/> е <g/> ) і інші частки <g/> , то частка ж ( <g/> е <g/> ) стоїть першою <g/> ,
doc#40 є поруч частка ж ( <g/> е <g/> ) і інші частки <g/> , то частка ж ( <g/> е <g/> ) стоїть першою <g/> , напр <g/> . <g/> : «— Та цитьте ж бо <g/> ! —
doc#40 висуваються в реченні на перше місце <g/> , частки ж ( <g/> е <g/> ) <g/> , бо <g/> , но <g/> , то <g/> , пак <g/> , таки <g/> , що мають енклітичний
doc#40 ) — в'яж ( <g/> е <g/> ) <g/> , дія ( <g/> ти <g/> ) — діє <g/> , жда ( <g/> ти <g/> ) — жд ( <g/> е <g/> ) <g/> , зва ( <g/> ти <g/> ) — зв ( <g/> е <g/> ) <g/> , зяя ( <g/> ти <g/> ) — зяє <g/> , каза (
doc#40 ) — діє <g/> , жда ( <g/> ти <g/> ) — жд ( <g/> е <g/> ) <g/> , зва ( <g/> ти <g/> ) — зв ( <g/> е <g/> ) <g/> , зяя ( <g/> ти <g/> ) — зяє <g/> , каза ( <g/> ти <g/> ) — каж ( <g/> е <g/> ) <g/> , клика (
doc#40 чергування е <g/> , о з и і е з о. </p><p> Чергування е <g/> , о з и ( <g/> е <g/> , о <g/> : и <g/> ) відбувається в деяких словах після