Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#82 Найшляхетніше поняття космополітизму <g/> , братерства всіх культур і світоглядів <g/> , було затоптане в болото ( <g/> де воно й досі великою мірою на Україні перебуває <g/> ) <g/> . </p>
doc#81 Короленка ( <g/> де загинула під бомбами <g/> ) <g/> , на підлозі валялися різні папери і серед них альбоми з фотографіями <g/> .
doc#40 Нарешті подовження н з'являється і в таких прикметниках <g/> , як старанний <g/> , сумлінний <g/> , притаманний ( <g/> де почасти підтримується наявністю подовженого н у відповідних іменниках типу старання <g/> , сумління <g/> ) <g/> .
doc#45 Опріч поїздки до Москви на Перший Археологічний з'їзд 1865 р. <g/> , ми знаємо лише про його побут в Італії ( <g/> на пораду лікаря <g/> ) 1891 р. ( <g/> де саме <g/> ?
doc#74 На початку 1931 року заслано до Росії ( <g/> де він помер за неясних обставин <g/> ) другого велетня Академії - М. Грушевського <g/> ; остаточно усунено й заарештовано А. Кримського <g/> .
doc#81 Коли почалося моє захоплення театром <g/> , я спорудив на стільці ( <g/> де колись була моя доморобна капличка св <g/> .
doc#81 Дістати від німців дозвіл на вистави <g/> , перевірити приміщення <g/> , щоб упевнитися <g/> , що там не закладено міни <g/> , зібрати таку-сяку <g/> , хоч невелику трупу ( <g/> де <g/> , здається <g/> , єдиною професійною акторкою була його дружина Бранка <g/> , зоря не першої величини <g/> .
doc#27 Правду кажучи <g/> , його виступи проти українців ( <g/> де йому не треба було боятися цензурного чи поліційного нагляду і які йому <g/> , зрештою <g/> , більше боліли <g/> ) далеко гостріші <g/> .
doc#19 Може систематичні розшуки в архівах Кубанщини <g/> , Харкова ( <g/> де Мова провів студентські роки <g/> ) <g/> , Одеси ( <g/> де жив Комаров <g/> , зацікавлений у літературній спадщині Мови <g/> ) <g/> , Києва <g/> , Ленінграду ( <g/> цензурна управа <g/> ) зможуть виявити цікаві речі <g/> .
doc#0 У самому Харкові утворився невеликий німецький цвинтар <g/> , коло педагогічного інституту ( <g/> де тепер Опера <g/> ) <g/> .
doc#31 А в випадку мови про пролетарське мистецтво — що « <g/> воістину буде могутнім чинником в розвиткові людськости і поведе її до ненависних просвітянинові " <g/> тихих озер загірньої Комуни <g/> " <g/> , де зустріне людину " <g/> втілений прообраз тієї надзвичайної Марії <g/> , що стоїть на гранях невідомих віків <g/> "» <g/> , — лапки <g/> , вжиті Хвильовим <g/> , указують на те <g/> , що тут маємо справу не тільки з натяками на стиль його новель <g/> , а з буквальними цитатами <g/> . </p>
doc#40 Слово бюро первісно означало 'сукно' <g/> ; потім за сумежністю понять воно стало означати 'стіл <g/> , накритий сукном' <g/> ; потім — знову за сумежністю — 'кімната <g/> , де стоять такі столи' <g/> ; і нарешті — 'канцелярія' <g/> .
doc#40 ) <g/> , де дієслова стоять у недоконаному виді <g/> , характер дії не зміниться <g/> , коли поставимо їх у доконаному виді <g/> : « <g/> У темряві густій ніхто не побачив <g/> , як упав і сконав один з борців <g/> , як ворог загріб його у темну яму« <g/> .
doc#27 Тут нема нічого дивного <g/> , коли згадаємо загальне різко негативне ставлення Куліша до Котляревського й котлярєвщини <g/> , виразно висловлене 1858—1860 року в « <g/> Погляді на українську словесность <g/> » ( <g/> « <g/> реготом над " <g/> Енеїдою <g/> " мало-мало не згубили сами земляки свого ж новонародженого слова <g/> » <g/> ) і зформульоване <g/> , в листах <g/> , також у записці до Тарновського ( <g/> 1856 <g/> ) <g/> , де Куліш застерігає <g/> , щоб не « <g/> удрати таких троянців <g/> , що всяке одцурається <g/> » <g/> , і в листі до Кониського ( <g/> 1860 <g/> ) <g/> .
doc#28 <p> ( <g/> « <g/> Над містом на дротах <g/> » <g/> , 1924 <g/> ) </p><p> Саме звідси йде нахил до великих просторових уявлень – безмежні перелоги <g/> , де лютує шалений вітер ( <g/> « <g/> Дивись <g/> , дивись <g/> » <g/> ) <g/> , неозоре море під паланням сонця ( <g/> « <g/> Єдина воля <g/> » <g/> ) – нахил <g/> , що визначив <g/> , власне <g/> , і назви обох збірок поезій Филиповича – « <g/> Земля і вітер <g/> » ( <g/> 1922 <g/> ) <g/> , де зібрані поезії з-перед 1922 р. <g/> , і « <g/> Простір <g/> » ( <g/> 1925 <g/> ) <g/> , де зібрані поезії 1922-1925 рр <g/> .
doc#81 Франка ( <g/> жовтень 1925 <g/> ) <g/> , де режисер Борис Ґлаґолін пускав на глядачів живих курей з зав'язаними ногами <g/> , а я тішився <g/> , що сиджу не в партері <g/> , а на « <g/> купонах <g/> » ( <g/> так <g/> , тоді ще на купонах <g/> ) і до мене кури залетіти не можуть <g/> . </p>
doc#25 Тим що історично тут теж було о <g/> , Михальчук позначає цей варіянт <g/> , або <g/> , як він його називає <g/> , “ <g/> дивергент <g/> ” старого о знаком <g/> , позиченням з етимологічного правопису М. Максимовича <g/> , — ô. Що це ô в літературній мові і в південноукраїнських говірках виступає у вигляді і <g/> , а не якогонебудь іншого голосного <g/> , не має найменшого принципового значення <g/> ; є говірки ( <g/> карпатські і північноукраїнські <g/> ) <g/> , де воно виступає в вигляді у <g/> , и або поліфтонга ( <g/> типу уо чи ін <g/> .
doc#37 А другий — на березі потічка в Орем-Лазі ( <g/> табір утікачів у Словаччині <g/> , де ми обоє опинилися 1944 року <g/> ) <g/> , де він <g/> , зовсім голий <g/> , світячи несвіцьки білим і пухким тілом <g/> , воював з нужею в своїх кальсонах <g/> .
doc#28 <p> ( <g/> « <g/> В п'яти немудрих дів <g/> » <g/> ) </p><p> Своїх вершин песимізм і розчарованість життям доходять у сонеті « <g/> Anno D. MDCCLXXXVII <g/> » <g/> , де <g/> , взявши тему ілюзорних « <g/> потьомкінських палаців <g/> » <g/> , поет кидає натяки й на ілюзорність усього світу взагалі <g/> .
doc#81 Не до кінця знищеною виявили друкарню на Сумській <g/> , 13 <g/> , колись « <g/> Южного края <g/> » Юзефовича ( <g/> до домашньої церкви там мати час від часу ходила була зі мною <g/> ) <g/> , а потім « <g/> Вістей ВЦВику <g/> » <g/> , де я прубував допомагати Юрієві Лавріненкові в його приреченій на поразку спробі запалити український вогник <g/> .