Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#80 « <g/> Острах перед коханням <g/> » ( <g/> « <g/> La peur de l'amour <g/> » <g/> ) він пише про смерть письменника Поля Ренодьє <g/> , учня
doc#27 « <g/> істини <g/> » <g/> , в цьому контексті це не має значення <g/> ) він повторює з невеликими варіяціями у творі за
doc#25 ; або що і в префіксах ( <g/> тип одібрати <g/> , зігнати <g/> ) він намагався зв'язати з старими написаннями типу
doc#81 Харкова ( <g/> березень — серпень 1943 року <g/> ) він відвідав спустошену мою квартиру в «
doc#47 з нарису про Русову ( <g/> не про себе сказаними <g/> ) <g/> , він був для неї « <g/> вимріяним абстрактом <g/> » <g/> . У «
doc#81 був дуже здивований <g/> , коли потім <g/> , уже в Америці <g/> , він знайшов мене і почав листуватися доброю
doc#27 бойкотом земляків <g/> , безлюддям і безгрошів'ям <g/> , він пише до Носа ( <g/> 1891 <g/> ) <g/> : « <g/> Байдуже і я <g/> , що не
doc#81 містки <g/> . Але легкости Фінкеля йому бракувало <g/> , він був надто ведмедюватий <g/> , і мости зависали в
doc#81 покинені приватні бібліотеки <g/> , він приніс цю чутку до мене <g/> , і ми вирішили
doc#81 секретаря <g/> . Бувши людиною висококультурною <g/> , він умів тримати ті видання на культурному рівні <g/> ,
doc#77 йому скажуть <g/> , що одні пішли вправо <g/> , інші вліво <g/> , він обуриться тим <g/> , що ніхто не хоче піти просто <g/> . Але
doc#27 Яковлевича <g/> » <g/> . Якщо Куліш був таким у дитинстві <g/> , він лишився таким на все життя <g/> . Аналітичність не
doc#6 життя <g/> , за відносного матеріального достатку <g/> , він залюбки наймав асистентів <g/> , щоб домальовувати
doc#81 до мене додому <g/> , але він тоді вже друкувався <g/> , він був або ставав дорослим <g/> , і такої чарівної
doc#92 . Але знову ж <g/> , зрілий муж не керується емоціями <g/> , він їх загнуздує <g/> . </p><p> Так <g/> , отже <g/> , війну між мною й
doc#18 зробив це через словник <g/> . </p><p> « <g/> Все <g/> , що мав у житті <g/> , він віддав Для одної ідеї <g/> » <g/> ; « <g/> Голосистий Датан
doc#40 займенник він у двох різних застосуваннях <g/> , він уживається відповідно до підмета
doc#79 » наївні <g/> . Як пише сам Куліш у листі до Любченка <g/> , він шукав у них « <g/> голої правди <g/> , неприбраної і
doc#72 і в яких межах треба зважати на офіційну лінію <g/> , він також довідався <g/> , що межі ті досить тісні і що
doc#78 , нової орієнтації — на селянина й його мову <g/> , він починає літературну мову заново <g/> , на мало не