This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#80 | « <g/> Острах перед коханням <g/> » ( <g/> « <g/> La peur de l'amour <g/> » <g/> ) | він | пише про смерть письменника Поля Ренодьє <g/> , учня |
doc#27 | « <g/> істини <g/> » <g/> , в цьому контексті це не має значення <g/> ) | він | повторює з невеликими варіяціями у творі за |
doc#25 | ; або що і в префіксах ( <g/> тип одібрати <g/> , зігнати <g/> ) | він | намагався зв'язати з старими написаннями типу |
doc#81 | Харкова ( <g/> березень — серпень 1943 року <g/> ) | він | відвідав спустошену мою квартиру в « |
doc#47 | з нарису про Русову ( <g/> не про себе сказаними <g/> ) <g/> , | він | був для неї « <g/> вимріяним абстрактом <g/> » <g/> . У « |
doc#81 | був дуже здивований <g/> , коли потім <g/> , уже в Америці <g/> , | він | знайшов мене і почав листуватися доброю |
doc#27 | бойкотом земляків <g/> , безлюддям і безгрошів'ям <g/> , | він | пише до Носа ( <g/> 1891 <g/> ) <g/> : « <g/> Байдуже і я <g/> , що не |
doc#81 | містки <g/> . Але легкости Фінкеля йому бракувало <g/> , | він | був надто ведмедюватий <g/> , і мости зависали в |
doc#81 | покинені приватні бібліотеки <g/> , | він | приніс цю чутку до мене <g/> , і ми вирішили |
doc#81 | секретаря <g/> . Бувши людиною висококультурною <g/> , | він | умів тримати ті видання на культурному рівні <g/> , |
doc#77 | йому скажуть <g/> , що одні пішли вправо <g/> , інші вліво <g/> , | він | обуриться тим <g/> , що ніхто не хоче піти просто <g/> . Але |
doc#27 | Яковлевича <g/> » <g/> . Якщо Куліш був таким у дитинстві <g/> , | він | лишився таким на все життя <g/> . Аналітичність не |
doc#6 | життя <g/> , за відносного матеріального достатку <g/> , | він | залюбки наймав асистентів <g/> , щоб домальовувати |
doc#81 | до мене додому <g/> , але він тоді вже друкувався <g/> , | він | був або ставав дорослим <g/> , і такої чарівної |
doc#92 | . Але знову ж <g/> , зрілий муж не керується емоціями <g/> , | він | їх загнуздує <g/> . </p><p> Так <g/> , отже <g/> , війну між мною й |
doc#18 | зробив це через словник <g/> . </p><p> « <g/> Все <g/> , що мав у житті <g/> , | він | віддав Для одної ідеї <g/> » <g/> ; « <g/> Голосистий Датан |
doc#40 | займенник він у двох різних застосуваннях <g/> , | він | уживається відповідно до підмета |
doc#79 | » наївні <g/> . Як пише сам Куліш у листі до Любченка <g/> , | він | шукав у них « <g/> голої правди <g/> , неприбраної і |
doc#72 | і в яких межах треба зважати на офіційну лінію <g/> , | він | також довідався <g/> , що межі ті досить тісні і що |
doc#78 | , нової орієнтації — на селянина й його мову <g/> , | він | починає літературну мову заново <g/> , на мало не |