Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#10 , пройшли через її руки <g/> , особливо в той час <g/> , коли вона ( <g/> Див <g/> . розд <g/> . 1 <g/> ) була єдиним
doc#47 і <g/> , позичаючи перо в Данте й Тої <g/> , устами Єронима <g/> , вона ( <g/> чи то пак Єроним <g/> ) визнала його за вартого
doc#30 один літературний чоловік Павлишин3 <g/> , другий — вона <g/> , а третій мовний <g/> , з американців4. Соломіїна
doc#81 харківського свіжонародженого радіо <g/> , де вона <g/> , бувши друкаркою-секретаркою <g/> , з ним і
doc#40 ті особи <g/> , які не беруть участи в розмові ( <g/> він <g/> . вона <g/> , воно <g/> , вони і всі імена <g/> ) <g/> . Отже <g/> , принцип вибору
doc#28 його Зеров <g/> , то доводиться сконстатувати <g/> , що вона <g/> , його лірика <g/> , настроєво різноманітна й
doc#11 на шию такі рушники <g/> . Та от біда <g/> , хоч і мала <g/> , — вона <g/> , краватка <g/> , трохи посунулася праворуч <g/> . Не знаю
doc#72 таку поставу рішуче відкидають <g/> , оскільки вона <g/> , мовляв <g/> , ховає в собі натяк на нижчий ступінь
doc#84 може ствердити себе тільки тоді <g/> , коли вона <g/> , спираючися на свою традицію <g/> , висуне
doc#2 . Його важко приписати тій людині <g/> . Чи думала вона <g/> , що вже не бути дням <g/> , а тільки ночам <g/> ? Що вимре її
doc#40 неозначености <g/> , невідомости <g/> , напр <g/> . <g/> : « <g/> Не зна вона <g/> , що ті людські переполохи <g/> , і не злякається ні од
doc#40 з говірок північних і південно-західніх ( <g/> сама вона <g/> , як ми вже знаємо — див <g/> . § 3 <g/> , — формувалася в
doc#81 на засланні <g/> . Ми знали про це рівно стільки <g/> , як вона <g/> , — себто нічого <g/> , — але це не перешкоджало їй знов
doc#22 героїня <g/> : « <g/> Це дає мені повну свободу <g/> » <g/> , — каже вона <g/> . Бо інакше треба було б визнати <g/> , що реальний
doc#98 . Показують його останню комірчину <g/> . Чи була тут вона <g/> ? А минули не тисячоліття <g/> , а ледве зо два
doc#81 , злегка зважаючи на вимови часу <g/> . Відкрилася вона « <g/> Русалкою <g/> » Дарµомизького <g/> , де панівні кляси (
doc#40 , напр <g/> . <g/> : « <g/> I діток малих двоє лишила вона <g/> » ( <g/> Укр <g/> . <g/> ) <g/> ; « <g/> Тремтить на флейті пальців десять <g/> » (
doc#31 тоді <g/> , але навіть і тоді <g/> , імовірно <g/> , вона б не викликала вибуху пристрастей <g/> , якби була
doc#43 . Правда <g/> , Бог невпізнанний <g/> . « <g/> Наша думка <g/> , — що вона бачить <g/> ? Нитки в сорочці <g/> : як вони випрядені та
doc#72 великою <g/> , єдиною і неподільною лише тоді <g/> , коли вона буде зліплена одним цементом <g/> , цементом єдиної