This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#72 | лінію <g/> , спрямовану проти галичанізмів ( <g/> | вона | почалася геть у тридцятих роках <g/> ) <g/> , і визнає |
doc#81 | природа <g/> . Не знаю походження Юлі Парфьонової ( <g/> | вона | добре говорила по-українськи і то |
doc#10 | своїй відповіді Бескровному ( <g/> 25 <g/> ; також 26 <g/> , 79 <g/> ) | вона | передбачила й закиди Курашкєвича й дала свою |
doc#81 | , причетних до « <g/> Українського видавництва <g/> » <g/> , | вона | звернула на себе деяку увагу <g/> . Марія |
doc#19 | та вередуха <g/> » <g/> , « <g/> високомисна коверзуха <g/> » <g/> , | вона | винесла з інституту уявлення про життя як вічне |
doc#72 | Щождо нашої інтелігенції <g/> , то її ще досі не було <g/> , | вона | ще тілько починає складатися <g/> , та й то <g/> , вихована |
doc#82 | , — ця гармонія ніколи не вивершується <g/> , | вона | існує в прагненні <g/> , але ніколи не в якійсь |
doc#94 | книги <g/> , як Божого об'явлення не вмерла <g/> , | вона | існувала далі <g/> , лише в дещо змінених і далі |
doc#62 | , але коло асоціяцій виключно російське <g/> ; втім <g/> , | вона | уникала таких посилань <g/> , і це - чи не єдине на всі |
doc#81 | — « <g/> Ні <g/> ! » <g/> . Але я добре пам'ятаю свою відповідь <g/> , | вона | мені коштувала чимало нервів <g/> . Я почав з того <g/> , що |
doc#50 | глечик <g/> , відірвана від океану <g/> . І коли дме вітер <g/> , | вона | хвилюється і рветься до океану <g/> . Але що до цього |
doc#81 | , і <g/> , коли б книжка затрималася ще на рік або два <g/> , | вона | була б напевне похована навіки <g/> . </p><p> Новина про |
doc#89 | ще <g/> : публіка ще не розуміє <g/> , вона ще не доросла <g/> , | вона | ще не йде на таку виставу <g/> , ще не читає таких |
doc#81 | роки <g/> , яких я не пам'ятаю <g/> . Як і перші двоє дітей <g/> , | вона | для мене тільки ім'я. Для матері її смерть |
doc#81 | годину <g/> . Але без довгих слів <g/> , задихана <g/> , | вона | кинулася на мене <g/> . Я ніколи не любив жінок |
doc#81 | на її російську мову <g/> , щоб робити закупи <g/> , | вона | мала брати з собою чоловіка <g/> . Військова |
doc#72 | , трагікомічні надужиття та зиґзаґи <g/> , | вона | ще раз довела <g/> , що українська мова є мовою |
doc#59 | з ув'язненою Ларисою <g/> : « <g/> Вона питалась мене <g/> , | вона | шепотом перепалювала чавун дверей <g/> : а в лісах |
doc#57 | потоком <g/> , оточена світлосірим квадратом муру <g/> , | вона | росте <g/> , ніби з того муру <g/> , темносірими похилими |
doc#46 | ми не говорили <g/> , але кілька разів <g/> , не називаючи <g/> , | вона | сказала <g/> : « <g/> Мій чоловік <g/> » <g/> . Свого часу вона |