Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#67 , </p><p> Чи ранньою смертю заснуть <g/> ? <g/> . <g/> . </p><p> Хай буде <g/> , як буде <g/> ! Не маю вертатись Назад з того шляху <g/> , що взяв <g/> , </p><p> Не
doc#72 на вчителів <g/> , попів <g/> , лікарів <g/> , а то вже годі буде <g/> ! ” ( <g/> Чикаленко 349. Твердять <g/> , одначе <g/> , що 1905
doc#10 на -но <g/> , -то вживати дієслів було ( <g/> 24 <g/> , 10. <g/> . <g/> . <g/> ) <g/> , буде ( <g/> 24 <g/> , 15 <g/> ) і навіть орудного відмінка дійової
doc#40 вечір <g/> . Каже <g/> , що буде ( <g/> повнозначне дієслово <g/> ) і буде ( <g/> допоміжне дієслово <g/> ) танцювати <g/> » ( <g/> Самч <g/> . <g/> ) <g/> .
doc#58 . Тепер уже на серці спокійніше — що буде <g/> , то буде <g/> , а хліб уже у засіках <g/> » <g/> . Усе це дуже чесно <g/> , і
doc#81 і <g/> , мабуть <g/> , назавжди <g/> . Я ще не знав <g/> , якого дня це буде <g/> , але день шостого лютого 1943 року <g/> , день
doc#84 — Пациків Париж оглядається на Москву <g/> , і так буде <g/> , доки Київ орієнтуватиметься на Пациків <g/> . </p>
doc#11 здався той ( <g/> такий <g/> ) об'єкт « <g/> спостережень <g/> » <g/> ? </p><p> Не буде <g/> , здається <g/> , помилкою <g/> , коли скажемо <g/> , що в суті
doc#4 <p> і душу в цій боротьбі <g/> , </p><p> і пробачення нам не буде <g/> , милий <g/> , </p><p> ні по цей <g/> , </p><p> ні по той бік <g/> . </p><p> ( <g/> « <g/> Жаль <g/> » <g/> ) </p><p> Овідій
doc#27 сподівання на наступне <g/> , двадцяте сторіччя <g/> , що буде <g/> , мовляв <g/> , добою « <g/> правди слова і діла <g/> » ( <g/> лист до
doc#40 часу за допомогою допоміжного дієслова буде <g/> , напр <g/> . <g/> : « <g/> Завтра твій степ буде вдягнено в
doc#31 , що за них вони так романтично йшли на смерть <g/> , це буде <g/> , нарешті <g/> , зрада самим собі <g/> . Але й не рвати теж не
doc#30 в довіреному йому часописьмі <g/> . Що з того буде <g/> , не знаю9. Але шанс ніби є <g/> , і не виключена
doc#40 та мати <g/> , діти поділилися <g/> » ( <g/> М. Лев <g/> . <g/> ) <g/> ; « <g/> Сміх буде <g/> , плач буде перлямутровий <g/> » ( <g/> Тич <g/> . <g/> ) <g/> . Однина
doc#73 не виключена певна суб'єктивність <g/> , але вона не буде <g/> , сподіваємося <g/> , надто велика <g/> . Межа між
doc#40 , і справді ці допоміжні дієслова <g/> , особливо буде <g/> , трапляються тут покищо не дуже часто <g/> , але не
doc#81 в Україну і завжди казала мені <g/> : </p><p> — Нічого з того не буде <g/> , України ви не збудуєте <g/> . </p><p> Але політика й
doc#23 же нас люди <g/> , </p><p> Що з нашого женихання нічого не буде <g/> , </p><p> Що з нашого женихання ні слави <g/> , ні вжитку <g/> , — </p>
doc#24 вами часу та хвали <g/> , — сьогодні показано не буде <g/> , як не буде вже її показано ніколи <g/> » <g/> . Але це не
doc#30 , що кількість перейшла в якість і все буде <g/> , як провидів великий руський поет Іван Нікітін