Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#2 Або вони дані в зворотному порядку ( <g/> мУЖ - враЖУ <g/> ) <g/> , або один під наголосом <g/> , а другий без ( <g/> ЗУб — паЗУр <g/> ) і тільки в одному випадку звукоповтор підкреслений ( <g/> ЯСтруб — ЯСнім <g/> ) <g/> .
doc#40 <p> без + форма родового відмінка <g/> : безвісти <g/> , без жалю <g/> , безпуття <g/> … </p>
doc#81 Може потроху всього цього <g/> , і може не без <g/> , кожного разу <g/> , мефістофельської усмішки <g/> . </p>
doc#40 Приросток ви- без -ся може в перехідних дієсловах творити відтінок осягнення дією об'єкта <g/> , напр <g/> .
doc#10 <p> 26 <g/> ) Це були <g/> : 1 <g/> ) сполучення ый <g/> , ій проти російських ой <g/> , ей ( <g/> злий — злой <g/> ) <g/> ; 2 <g/> ) стягнені форми прикметників <g/> ; 3 <g/> ) г <g/> , а не ґ <g/> ; 4 <g/> ) перша особа множини дієслів на -мо <g/> ; 5 <g/> ) третя особа однини дієслів без -ть <g/> , -ть у другій ( <g/> Sic <g/> !
doc#56 У тім то й справа <g/> , що мова Смотрича <g/> , як і — тут я наважуюся вперше вжити слова всупереч йому самому — як і поезія Смотрича — мова українського міського інтелігента <g/> , урбаністична ( <g/> хоч і без « <g/> виття <g/> , по- ідіотському <g/> , простого <g/> , заводу <g/> » <g/> ) <g/> , хоч не розриває зв'язку з традицією <g/> . </p>
doc#81 Діставати залізничні квитки було неймовірно важко <g/> , без « <g/> командировки <g/> » ( <g/> офіційного відряджененя <g/> ) і « <g/> путьовки <g/> » ( <g/> профспілкового спрямування на місце лікування або відпочинку <g/> ) труднощі були подвійні <g/> .
doc#99 ) І робиться це без пози і без вульгарности <g/> , навіть із певною делікатністю <g/> , іцо чимсь нагадує іноді навіть Миколу Зерова з його вмінням закувати свої зойки в залізні рамки поетичної дисципліни ( <g/> поза тим поета <g/> , далекого від Забужко <g/> ) <g/> , навіть без « <g/> нецензурних <g/> » слів <g/> , як просто дихається чи сниться <g/> . </p>
doc#81 Було це ще перед арештами діячів літератури <g/> , і Петрицький справді відтворив мало не цілу українську <g/> , зокрема харківську літературну еліту <g/> , відтворив у сміливо-західному стилі <g/> , не без « <g/> пікассятини <g/> » <g/> , але поєднавши характери зображених і суто мистецькі завдання єдности кожного портрету в фарбі й композиції <g/> .
doc#81 Але тоді я ще цього не знав <g/> , тільки впадали в око їхня нерозлучність <g/> , та ще якась особливо чарівна посмішка в Лавріненка <g/> , наче в зайчика <g/> , що поласував капустою ( <g/> якщо дозволять мені говорити про заячу посмішку <g/> ) і оце щасливий у світовому маштабі <g/> , — так я його й назвав у душі зайчиком <g/> , може <g/> , не без асоціації з прізвищем його приятеля Поллукса <g/> .
doc#20 Так я його назвав у душі зайчиком <g/> , може не без асоціяції з прізвищем його приятеля Поллукса <g/> .
doc#40 : « <g/> Голос плив <g/> , мов річка <g/> , рівно <g/> , без утоми <g/> , без афектації <g/> .
doc#6 <p> Такого типу “ <g/> килими <g/> ” <g/> , з візерунками малих різнокольорових людей <g/> , тільки не такі багаті на епізоди <g/> , знайдемо і в Курилика <g/> , приміром <g/> , у його “ <g/> Сон мера Кромбі <g/> ” <g/> , у “ <g/> Після снігопаду на авеню Балзам <g/> ” у торонтському циклі або в “ <g/> Весіллі в Кашубах <g/> ” у польському циклі <g/> , а на цій виставці — “ <g/> Споглянь людину без Бога <g/> ” ( <g/> ч. 19 <g/> ) <g/> , хоч тут епізоди почасти відмежовані один від одного контуром ніби окремої рамки <g/> , так що картина сприймається подеколи як конґльомсрат відносно самостійних менших картин <g/> , об'єднаних тільки загальною ідеєю <g/> .
doc#81 Я маю враження <g/> , що я запам'ятав обличчя Грушевського <g/> , з бородою Чорномора <g/> , і Єфремова <g/> , без бороди і в вишиваній сорочці <g/> , які тоді ще не були в загальному вжитку <g/> , як вони стали від часу Постишева <g/> , але сьогодні я не певний <g/> , чи я справді запам'ятав їхні обличчя <g/> , а чи на порожнє місце вражень наклалися в моїй свідомості їхні риси з поширених портретів <g/> .
doc#15 Ніч <g/> ; ніхто їх не бачив <g/> " ( <g/> Г. Квітка-Основ'яненко <g/> , « <g/> Сердешна Оксана <g/> » <g/> ] або " <g/> Крутий берег <g/> , по березі трава зелененька <g/> , серед трави край берега калина червоненька <g/> " ( <g/> М. Шашкевич <g/> , « <g/> Туга <g/> » <g/> ] цікаві для нас як свідчення того <g/> , що називні речення можуть бути включені в середину розповідної мови без будь-якого насильства над нею <g/> , то наступний приклад <g/> : </p><p> За сим тут началось гуляння <g/> , </p><p> І чарочка пішла кругом <g/> ; </p><p> Розкази <g/> , сміхи <g/> , обнімання <g/> , </p><p> Ділились дружно тютюном <g/> . </p>
doc#32 Мозлі делікатно пише про це <g/> : Ветухів « <g/> був обраний першим президентом Української Академії Наук у США <g/> » <g/> , без будь-якої згадки про те <g/> , що Ветухів не був першим <g/> , якщо рахувати німецькі роки <g/> .
doc#74 Першій <g/> , численнішій <g/> , групі українізація допоможе вийти з непевного стану \" <g/> ні тут <g/> , ні там <g/> » <g/> ; національні почуття другої групи слід шанувати <g/> , а людей з її середовища прихиляти до української культури й української мови <g/> , що є засобом вияву тієї культури <g/> , їхнім блиском <g/> , привабою <g/> , без будь-якої примусовости <g/> .
doc#53 Тут ще є формальне узгодження в відмінку <g/> , але поняття явно не рівнорядні поставлені поруч <g/> , без будь-якої синтаксичної перспективи <g/> .
doc#40 Таким способом можна поступово і без великих зусиль укласти собі цілу картотеку фразеологічних зворотів <g/> , яку легко буде практично використовувати <g/> .
doc#72 Уже наявні українські школи перебували на ласці місцевих шкільних урядовців <g/> , що всі без винятку були поляками <g/> , часто-густо вороже наставленими до поширення української освіти <g/> .