Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#99 Апокаліптична частина І майстерна <g/> , можливо <g/> , краще <g/> , ніж багато й багато найновіших творів мистецтва ( <g/> а їх <g/> , особливо в поезії <g/> , багато <g/> ) <g/> , відбиває кінецьімперський стан непевности <g/> , тривоги й розгардіяшу в людських душах <g/> , тепер дуже популярний жанр і серед авторів <g/> , і серед читачів <g/> .
doc#95 Старовини відтоді збереглося не надто багато <g/> , але Покровський собор-манастир і Успенський ( <g/> до цього собору добудовано в першій половині дев'ятнадцятого сторіччя величну ампірну дзвіницю <g/> , але за нею сама церква зберігає свій стиль козацького барокко <g/> ) <g/> .
doc#72 Цілковито підпорядковуючи свою творчість пропаґанді партійної лінії <g/> , члени цих організацій писали багато <g/> , але твори їхні не мали літературної вартости <g/> .
doc#73 <p> Наша проза вже може дуже багато <g/> , але їй бракує вирівняности <g/> , сказати б так <g/> , добрих манер <g/> .
doc#24 <p> І побутові деталі похорону в « <g/> Мелодрамі <g/> » з « <g/> добродушним чолов'ягою » -могильником <g/> , що просить на чай <g/> , з затоптуванням недокуреної цигарки в землю щойно викопаної могили <g/> , і те <g/> , що навіть уявні співрозмовники « <g/> Лялькового дійства <g/> , або повстання крови <g/> » повертаються з такої частої в побуті двадцятих років доповіді на тему « <g/> Наша дійсність і проблема статі <g/> » — і ще багато <g/> , багато тих рисочок не дають творові стати висушеною алегорією або абстрактною деклямацією <g/> , наближають його до землі <g/> , не приземляючи і не принижуючи <g/> , доводять <g/> , що твір склався не добором умовних ситуацій і персонажів до наперед вигаданих схем і тверджень <g/> , а глибоким і впертим вмислюванням у плин життя і намаганням не поза ним <g/> , а таки в самому ньому викрити <g/> , виявити внутрішню суть <g/> , органічний зміст <g/> . </p>
doc#40 Плату йому давай більшу <g/> , роботи йому багато <g/> , бач <g/> , начальство йому одно <g/> , а він йому друге ( <g/> 22 <g/> ) <g/> …
doc#75 Той таки Сенченко писав <g/> : « <g/> Ми ( <g/> мова йде про автора з вантажниками елеватора <g/> ) пересиділи дощ <g/> , ми пересиділи вечір <g/> , ми пересиділи ніч <g/> , ми випили ввесь самогон <g/> , скільки лише могли здобути <g/> , але ми всі були щасливі і співали пісень і плакали <g/> , бо знали — життя пролітає <g/> , і горбляться плечі <g/> , і усіх мішків не переносити <g/> , і не залатаєш усіх дірок <g/> , бо їх багато <g/> , бо вони великі <g/> , такі великі <g/> , що навіть мільйони пудів жита й пшениці й борошна не зможуть засипати їх своєю вагою <g/> .
doc#81 Те <g/> , що лишалося <g/> , а лишалося багато <g/> , було забране на знищення <g/> .
doc#24 І такий же характер має образ крізьхмарного проміння <g/> , що йде безпосередньо після образу фанфар — і ще багато <g/> , більшість образів твору <g/> . </p>
doc#17 Натяки й політичні уколи <g/> , яких у п'єсі є дуже багато <g/> , вийшли на перший плян <g/> , наскрізна дія затушкувалася <g/> .
doc#21 Зусиль треба було багато <g/> , журнал поглинав майже ввесь мій час <g/> .
doc#51 Але за короткий час діяльности він написав дуже багато <g/> , започаткував цілі галузі <g/> , застосував у багатьох випадках нові методи <g/> , збагатив наше знання новими фактами <g/> , подеколи дав і цінні синтези <g/> . </p>
doc#40 <p> Емоційний характер ступеньованих прикметників спричиняє те <g/> , що при них дуже часто вживаються слова прислівникового характеру <g/> , що емоційно підсилюють ступеньоване слово <g/> , або підкреслюючи дуже велику міру ознаки в предметі ( <g/> багато <g/> , набагато <g/> , далеко <g/> , геть <g/> ) <g/> , часто з перевищенням супроти сподіваного ( <g/> ще <g/> ) <g/> , або показуючи поступове наростання ознаки в часі ( <g/> чимраз <g/> , щораз <g/> , дедалі <g/> , все <g/> ) <g/> , напр <g/> .
doc#36 <p> Про дружбу Толстого з Ґе написано багато <g/> , подробиці відносин добре відомі <g/> .
doc#92 й Білодіда нема серед живих <g/> , а авторові цих спогадів у його вісімдесятріччі не лишається багато <g/> , поки він мусітиме переступити той же поріг <g/> , автор цей не має ніяких практичних
doc#40 Наприклад <g/> , у словосполученнях трохи прочитав <g/> , трохи недужий — трохи — прислівник <g/> ; але в словосполученні трохи людей— це вже неозначений числівник <g/> , Так само із словом мало <g/> ; а багато <g/> , стільки <g/> , скільки в значенні числівника можуть мати навіть відмінкові форми числівника <g/> : багатьох <g/> , багатьом <g/> , багатьма <g/> …
doc#72 Оскільки в ті часи літературних перекладів з української мови російською робилося мало <g/> , а з російської на українську теж не багато <g/> , то співвідношення видань з таблиці можна вважати приблизним показником фактичного розподілу мов ( <g/> треба було б ще ввести поправку на твори <g/> , перекладені з інших мов <g/> ) <g/> : </p><p> РІК </p><p> Українська </p><p> література </p><p> Російська </p><p> література </p><p> 1918 </p><p> 304 </p><p> 52 </p><p> 1919 </p><p> 149 </p><p> 98 </p><p> 1920 </p><p> 106 </p><p> 61 </p><p> 1921 </p><p> 62 </p><p> 72 </p><p> 1922 </p><p> 71 </p><p> 128 </p><p> 1923 </p><p> 48 </p><p> 73 </p><p> 1924 </p><p> 153 </p><p> 82 </p><p> ( <g/> “ <g/> Преса <g/> ” <g/> , 96 і далі <g/> ) </p><p> Відносно високе число українських публікацій в 1918-1919 рр <g/> .
doc#92 Моя поведінка з виданням книжки про походження білоруської мови — це було так багато <g/> , що далі кожний натяк чи жарт міг переповнити вінця <g/> .
doc#84 А форми важать дуже багато <g/> , і саме в них виявляється людське <g/> .
doc#81 Але книжок у родині було багато <g/> , і символізм у його загальновідоміших аспектах не був незнаний <g/> .