Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#45 Потебню разили прояви хуторянства <g/> , а саме це він побачив у книзі Житецького ( <g/> багато праць тогочасних українських філологів позначені хуторянством <g/> ) <g/> .
doc#40 <p> Емоційний характер ступеньованих прикметників спричиняє те <g/> , що при них дуже часто вживаються слова прислівникового характеру <g/> , що емоційно підсилюють ступеньоване слово <g/> , або підкреслюючи дуже велику міру ознаки в предметі ( <g/> багато <g/> , набагато <g/> , далеко <g/> , геть <g/> ) <g/> , часто з перевищенням супроти сподіваного ( <g/> ще <g/> ) <g/> , або показуючи поступове наростання ознаки в часі ( <g/> чимраз <g/> , щораз <g/> , дедалі <g/> , все <g/> ) <g/> , напр <g/> .
doc#26 Семенкового Кобзаря 1924 р. ( <g/> багато разів у критиці підкреслювалося його <g/> , Семенка <g/> , виклик і глум супроти Шевченка <g/> , але досі не показано <g/> , як він продовжував Шевченка <g/> ) і інтермедій Літературного ярмарку <g/> .
doc#38 <p> </doc> </p><p> 1. ПРО ЛІТЕРАТУРУ БЕЗ ПОЛІТИКИ </p><p> Прекрасно видана Українською Вільною Академією Наук у США « <g/> Історія української літератури від початків до доби реалізму <g/> » Дмитра Чижевського ( <g/> Нью-Йорк <g/> , 1956 <g/> ) багато в чому і для багатьох буде несподіванкою і ударом <g/> . </p>
doc#24 <p> І побутові деталі похорону в « <g/> Мелодрамі <g/> » з « <g/> добродушним чолов'ягою » -могильником <g/> , що просить на чай <g/> , з затоптуванням недокуреної цигарки в землю щойно викопаної могили <g/> , і те <g/> , що навіть уявні співрозмовники « <g/> Лялькового дійства <g/> , або повстання крови <g/> » повертаються з такої частої в побуті двадцятих років доповіді на тему « <g/> Наша дійсність і проблема статі <g/> » — і ще багато <g/> , багато тих рисочок не дають творові стати висушеною алегорією або абстрактною деклямацією <g/> , наближають його до землі <g/> , не приземляючи і не принижуючи <g/> , доводять <g/> , що твір склався не добором умовних ситуацій і персонажів до наперед вигаданих схем і тверджень <g/> , а глибоким і впертим вмислюванням у плин життя і намаганням не поза ним <g/> , а таки в самому ньому викрити <g/> , виявити внутрішню суть <g/> , органічний зміст <g/> . </p>
doc#65 <p> З другого боку <g/> , багато українських письменників і перекладачів широко вживають у своїх писаннях церковнослов'янських слів <g/> , які вони беруть не з церковнослов'янської мови <g/> , а з російської <g/> , що має <g/> , як відомо <g/> , солідний прошарок церковнослов'янських елементів <g/> .
doc#81 Серед них було кілька фотографій матері <g/> , мене в ранньому дитинстві <g/> , багато фот моєї сестри Віри <g/> .
doc#99 Апокаліптична частина І майстерна <g/> , можливо <g/> , краще <g/> , ніж багато й багато найновіших творів мистецтва ( <g/> а їх <g/> , особливо в поезії <g/> , багато <g/> ) <g/> , відбиває кінецьімперський стан непевности <g/> , тривоги й розгардіяшу в людських душах <g/> , тепер дуже популярний жанр і серед авторів <g/> , і серед читачів <g/> .
doc#6 <p> Певна річ <g/> , багато з цих “ <g/> символів <g/> ” можуть бути прочитані по- різному <g/> .
doc#40 ) <g/> ; « <g/> Він був одягнений зле <g/> : старі <g/> , багато разів латані чоботи <g/> , старе ж пальто <g/> » ( <g/> Сенч <g/> .
doc#68 З Франка <g/> , з Лесі Українки викинено цілі твори <g/> , багато письменників взагалі під забороною <g/> , як під забороною вся незалежна українська історична наука <g/> .
doc#86 Зрештою й чисто технічно <g/> , багато творів того часу вперше тепер стають приступні читачеві <g/> .
doc#81 Укіжівці були переважно люди між двадцятьма й тридцятьма <g/> , багато з них старші від мене <g/> , з партійним досвідом <g/> , який учив їх не тільки дисципліни <g/> , а й жорстокости <g/> , нелюдяности <g/> .
doc#10 Але це був початок українізації <g/> , багато людей переходили від російської мови до менше звичної української <g/> , — і треба було дати їм змогу перекладати з російської мови на українську <g/> .
doc#81 Переважно це були довгі статті <g/> , часто з продовженнями в інших числах <g/> , багато з нього мало наукове значення <g/> , але було воно далеке від проблемности <g/> , живої дискусії <g/> , наболілости <g/> .
doc#6 Не раз звертано увагу на те <g/> , як випнуто жорстокість і страждання в його “ <g/> Страстях Христових <g/> ” <g/> , багато картин цього циклу з цього погляду чи не перевершують Матіса Ґрюневальда з його варіянтами Розп'яття й Луїса Моралеса з його образом скорбного Ісусаiv <g/> .
doc#36 — С. 140 <g/> ) <g/> ; багато — рос <g/> .
doc#22 Ось що зауважив Малишко в Америці <g/> : є негритянки <g/> , що провадять ліфти <g/> ; багато робітників носять ковбойські сорочки <g/> ; американський хліб несмачний ( <g/> « <g/> Той хліб був білий <g/> , прісний <g/> , без ваги та й без смаку <g/> …
doc#99 В « <g/> Автостопі <g/> » багато прощань — і дуже мало зустрічей <g/> .
doc#40 Наприклад <g/> , у словосполученнях трохи прочитав <g/> , трохи недужий — трохи — прислівник <g/> ; але в словосполученні трохи людей— це вже неозначений числівник <g/> , Так само із словом мало <g/> ; а багато <g/> , стільки <g/> , скільки в значенні числівника можуть мати навіть відмінкові форми числівника <g/> : багатьох <g/> , багатьом <g/> , багатьма <g/> …