Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#82 Знайомство українського читача України з Юрієм Шерехом — це частинка його знайомства з тим малим ми2. Тому <g/> , якщо потрібний українському українотеренному читачеві впровід до писань Юрія Шереха <g/> , усвідомлення факту відмінности двох малих ми і усвідомлення того <g/> , в чому ця відмінність насамперед лежить <g/> , має більше значення <g/> , ніж біографія критика <g/> ; справді важить пізнання того <g/> , чим автор зобов'язаний своєму новому <g/> , західньому <g/> , « <g/> космополітичному <g/> » ( <g/> але зовсім не безрідному <g/> !
doc#40 слати <g/> ) — вистилати ( <g/> але вистеляти <g/> ) <g/> ; сюди ж належить поява -и <g/> , - в недоконаних дієсловах розтинати <g/> , починати <g/> , засинати <g/> , проклинати напинати <g/> , пожинати <g/> , відпихати <g/> , загинати <g/> , засихати ( <g/> при доконаних розтяти <g/> , почати <g/> , заснути <g/> , проклясти <g/> , нап'ясти і напнути <g/> , пожати <g/> , відіпхнути <g/> , загнути <g/> , зас ( <g/> о <g/> ) хнути <g/> .
doc#72 Петлюра говорить про них <g/> , як про “ <g/> єдині огнища <g/> ” <g/> , де “ <g/> більш-менш помітно було <g/> ” українське громадське життя <g/> , хоч і додає <g/> , вживаючи соціял-демократичного жарґону того часу ( <g/> 1908 <g/> ) <g/> , що вони гуртували “ <g/> круг здебільшого українську буржуазну інтелігенцію <g/> ” <g/> , бо висока членська вкладка ( <g/> але також урядові переслідування <g/> ) частково змушувала активні робітничі елементи “ <g/> стояти за порогом цих товариств <g/> " ( <g/> Петлюра 2. 121 <g/> ) <g/> .
doc#40 Іменники середнього роду мають у називному відмінку множини закінчення -а <g/> , -я <g/> , але знову ж таки як рештка двоїни збереглося закінчення -і в іменниках очі <g/> , плечі ( <g/> але від назви міри око — ока <g/> ) <g/> .
doc#87 Підставляй іншим ніжку ( <g/> але потай <g/> ) <g/> , борсайся хитро й підступно ( <g/> але тихцем <g/> ) <g/> , за всяку ціну лізь угору <g/> , збиваючи інших ( <g/> але без крику <g/> ) <g/> .
doc#75 Коли на них накинулися радянські фарисеї ( <g/> але фарисеї є не тільки в СРСР <g/> !
doc#35 ) <g/> , але цьому мечеві мало вух і серця <g/> , він потребує ще рук <g/> .
doc#81 ) <g/> , але вона не красива ( <g/> акт аµресії з мого боку <g/> ) <g/> , мовляв <g/> , на що ж її вживати <g/> , коли вона така <g/> !
doc#40 ) <g/> , але літературна мова не знає цього сполучника в цій ролі <g/> .
doc#78 ) <g/> , але вони не прищепилися <g/> .
doc#78 « <g/> Він Даресові задасть <g/> » ( <g/> II <g/> , 34 <g/> ) <g/> , але « <g/> Дай моєму Даресу сили ( <g/> II <g/> , 32 <g/> ) <g/> ; наз <g/> .
doc#101 Вони <g/> , може <g/> , не вкладаються в дефініції ( <g/> ніхто <g/> , власне <g/> , не подав переліку докладного рис нації <g/> ) <g/> , але вони є <g/> , і нема ніякої шкоди <g/> , якщо усвідомити це і навіть плекати те з них <g/> , що справді логічне <g/> , що обґрунтоване <g/> , що історично потверджене <g/> , в той же час відкидаючи те <g/> , що належить до цілковитих фантазій <g/> .
doc#81 Самі українці були поділені на партії ( <g/> очевидна річ <g/> , не леµально реєстровані політичні організації <g/> ) <g/> , але <g/> , коли доходило до здобуття якихось позицій від німців <g/> , досить одностайні <g/> . </p>
doc#15 , але з цього не випливає <g/> , що його треба розглядати просто як стверджувальне <g/> , воно не перестає бути питальним <g/> .
doc#81 Стиль акторської гри <g/> , чи то в озлобленого й доведеного до одчаю Зброжека-Гірняка <g/> , чи то в розгубленої й заблуканої в ворожому <g/> , чужому світі Маклени-Ужвій <g/> , чи доведеного до цинізму й холодного розпачу Падури-Крушельницького <g/> , був — експресіоністичного µротеску <g/> , але концентрованого <g/> , згущеного <g/> , вкрай економного <g/> .
doc#22 А цей стиль життя автоматично виключає не тільки « <g/> запальнички <g/> » <g/> , але навіть « <g/> американську траву <g/> » і « <g/> американських птахів <g/> » <g/> .
doc#81 З цих літніх попасів пригадую µастролі А. Харламова <g/> , майстра психопатологічного амплюа <g/> , блискучої майстрині шампансько-шумовинних порожніх фарсів Ґрановської <g/> , Полевицької <g/> , що недавно повернулася з еміµрації й тяжко й шляхетно страждала в інсценізації « <g/> Дворянського гнізда <g/> » Турµенєва й подібному репертуарі <g/> , майстрів легкого діялогу французької комедії Радіна й Шатрову <g/> , спеціялістки з роль µаменів і лукавих підлітків Алексєєвої-Месхієвої <g/> , підтоптаних уже і вичерпаних пияцтвом П. Орленєва і П. Самойлова <g/> , майстра ефектної мелодрами В. Барановської ( <g/> Іронією долі вона найбільше знана з образу матері в фільмі Пудовкіна за романом Ґорького « <g/> Мати <g/> » <g/> , але її спеціяльністю були власне зовсім не робітниці й революціонерки <g/> , а блискучі й ефектні героїні мелодрами на зразок « <g/> Фльорії Тоски <g/> » В. Сарду <g/> , « <g/> Обнаженной <g/> » А. Батайля <g/> , « <g/> Жінки <g/> , що вбила <g/> » темного С. Гарріка і зрештою « <g/> Чорної пантери <g/> » Винниченкової <g/> ) <g/> .
doc#31 Далі виринає « <g/> рантьє нової формації — непман <g/> » <g/> , але це все той самий наш старий знайомий <g/> .
doc#59 Якщо конче вживати котрогось із трьох термінів — тип <g/> , символ <g/> , характер <g/> , — то довелося б ужити таки терміну « <g/> характер <g/> » <g/> , але зразу застерігати <g/> : в динаміці <g/> , в плинності <g/> , в переплесках за межі самого себе <g/> .
doc#37 Пізніша поезія чи не в усьому світі пішла « <g/> моїм шляхом <g/> » <g/> , але це не означає <g/> , що точена й занурена в себе не відродиться й на якийсь час не запанує <g/> .