Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#31 — К. <g/> , 1968. — С. 36. <g/> ) Але напевне ні Блакитний <g/> , ні Хвильовий <g/> , ні Яковенко тоді не передчували <g/> , якого розмаху набере дискусія і що останньою крапкою в ній буде невеличка кривава плямка на скроні Хвильового <g/> , слід його пострілу в себе 13 травня 1933 р. </p><p> Яковенко відповідав статтею « <g/> Не про " <g/> або <g/> " <g/> , а про те ж саме <g/> » ( <g/> Культура і побут <g/> .
doc#16 Ні <g/> , бо він пише сам <g/> : « <g/> Література <g/> , друкована і пропагована у " <g/> Віснику <g/> " <g/> , не мала бути літературою хлібороба <g/> , лише тих <g/> , що чулися своїми смаками і аспіраціями <g/> , цілою тонацією душі спорідненими з тим типом нашої історії <g/> , що Шевченко окреслював виразом " <g/> козак <g/> " або " <g/> лицар <g/> "» <g/> .
doc#65 Приміром <g/> , перехід від нормального ще тридцять років тому одвертий до відвертий порушує історично складену будову слова <g/> , яке ніколи не мало префікса від- ( <g/> воно мало префікс -о- і корінь твір-/твор- <g/> , як у дієслові </p><p> о-твор-ити <g/> ) <g/> , або <g/> , більш-менш того ж часу <g/> , перехід від жадний ( <g/> що історично постало з ні-же-одн- стягненням е і ова <g/> ) до жодний <g/> .
doc#9 <p> Ось ще кілька прикладів такої мимовільної вульгаризації в мові <g/> , позасвідомого і недоречного відгомону « <g/> котляревщини <g/> » або <g/> , в кращому випадку <g/> , невиправданої примітивізації « <g/> під селянське <g/> » <g/> : « <g/> В здоровому високому залі серед здорових дзеркал <g/> » ( <g/> С. 162 <g/> ) <g/> ; « <g/> Шуміла верба й перебаранчала їй читати <g/> » ( <g/> С. 200 <g/> ) <g/> ; « <g/> Дорога пошилась у гущавину <g/> » ( <g/> С. 229 <g/> ) <g/> ; « <g/> Почав неначе стогнати <g/> , втиривши очі в стелю <g/> » ( <g/> С. 306 <g/> ) <g/> ; « <g/> Вона бурхнула й собі рому в свій стакан <g/> » ( <g/> С. 354 <g/> ) <g/> .
doc#72 Дослідника на Україні або зовсім не допустять до них <g/> , або <g/> , в кращому випадкові <g/> , дозволять їх використати лише частково <g/> . </p>
doc#72 Нечисленна інтелігенція або орієнтувалася на угорців <g/> , з яких походили всі великі землевласники <g/> , аристократія й високі урядовці <g/> , включно з церковною ієрархією <g/> , або <g/> , в меншості <g/> , перейнялася москвофільством <g/> .
doc#72 Параграф 18 закону 37 ( <g/> Törvénytár 383 <g/> ) зобов'язував провадити навчання в школі угорською мовою <g/> , якщо того бажали батьки 20 дітей ( <g/> або <g/> , коли дітей було менше <g/> , 20 % учнів <g/> ) <g/> .
doc#67 <p> Друга відмінність або те <g/> , що здається відмінністю <g/> , є те <g/> , що в поезії Тарнавського навіть початок вірша дає не образ прямого пляну <g/> , а образ символічного або <g/> , коли хочете <g/> , метафоричного пляну <g/> .
doc#9 Але рівнобіжно йде й органічний розвиток свого словотворення <g/> , зміни значення слів — поширення значення якогось наявного слова або <g/> , навпаки <g/> , звуження ( <g/> спеціялізація цього значення відповідно до потреб життя <g/> ) <g/> . </p>
doc#41 Вона має той блиск <g/> , той esprit <g/> , які характеризували радше минулу епоху або <g/> , певніше <g/> , яких прагнула минула епоха <g/> .
doc#69 Не біймося мерців <g/> , тим більше <g/> , що деякі з них не мертві <g/> , а тільки приспані ( <g/> або <g/> , страшніше <g/> , живцем поховані <g/> ) <g/> . </p>
doc#30 Справа в тому <g/> , що і « <g/> навозну кучу разрывая <g/> » можна знайти — « <g/> жемчужное зерно <g/> »9. Хоч <g/> , коли по-серйозному <g/> , чи воно комусь потрібне <g/> , або <g/> , як казав Гриценко10 <g/> , « <g/> чи воно мені треба <g/> » <g/> ? </p>
doc#15 Це привело до іґнорування тих випадків <g/> , коли називні речення <g/> , або <g/> , якщо можна так сказати <g/> , майбутні називні речення <g/> , зародки називних речень <g/> , виступали в не цілком оформленому вигляді в межах інших речень <g/> , здебільшого двоелементних - ще як частини цих останніх <g/> , але вже частини відносно самостійні <g/> .
doc#40 Головні з цих комбінацій такі <g/> : </p><p> приросток з + наросток -а або -у <g/> : зблизька <g/> , звисока <g/> , звільна <g/> , згорда <g/> , згрізна <g/> , здавна <g/> , здалека ( <g/> і здалеку <g/> ) <g/> , злегка <g/> , змолоду <g/> , зокрема <g/> , зрання <g/> , зрідка <g/> , зчаста <g/> , скоса <g/> , сповна <g/> , згарячу <g/> .
doc#74 Вступні питання виявили <g/> , що 49 з них розуміють українську мову добре <g/> , а 14 погано <g/> , з чого можна зробити висновок - хоч про це ясно не сказано <g/> , - що 21 <g/> , або 25% <g/> , не розуміли української мови зовсім <g/> .
doc#69 Адже тільки на трохи — але не так уже й дуже — вищому щаблі можуть бути відновлені в народній пам'яті ( <g/> й приваблювати підлітків до української історії\" <g/> ) й Кащенко <g/> , Андрій Чайківський і Опільський <g/> , але недоречно розглядати їхні стереотипні повісті в золотому фонді справжньої літератури поруч \" <g/> Чорної ради\" або \" <g/> Марка проклятого\" <g/> .
doc#84 І що б робив редактор « <g/> Чат <g/> » або « <g/> Під вартою <g/> » <g/> , якби перед тим якийсь « <g/> Присмерк <g/> » « <g/> Сумерк <g/> » або « <g/> Бог тьми <g/> » не вмістив цілої купи портативних афоризмів для підтекстовок <g/> ?
doc#81 Петрицького ( <g/> як « <g/> Принцеси Турандот <g/> » Пуччіні або « <g/> Князя Ігоря <g/> » в Харківській опері <g/> ) <g/> , або Вадима Меллера в « <g/> Березолі <g/> » <g/> , такі як « <g/> Алло на хвилі 477 <g/> » Йогансена та інших або « <g/> Змова Фієско в Ґенуї <g/> » Шіллера <g/> , хоч і були вони високо кваліфіковані <g/> . </p>
doc#96 це напевне гості <g/> , яких завтра не буде <g/> . </p><p> Гасло « <g/> Україна для українців <g/> » або « <g/> Німеччина для німців <g/> » оцінюється як шовіністичне <g/> , але в Ісландії такого гасла не
doc#84 І що б робив редактор « <g/> Чат <g/> » або « <g/> Під вартою <g/> » <g/> , якби перед тим якийсь « <g/> Присмерк <g/> » « <g/> Сумерк <g/> » або « <g/> Бог тьми <g/> » не вмістив цілої купи портативних афоризмів для підтекстовок <g/> ?