Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 Загальніше значення має наросток -ин ( <g/> а <g/> ) <g/> , -чина ( <g/> а <g/> ) <g/> , -ин ( <g/> я <g/> ) <g/> , -інь <g/> , напр <g/> .
doc#40 Вони поділяються на дві групи <g/> : </p><p> а <g/> ) В однині наголос на основі <g/> , в множині — на закінченні <g/> : болото — болота <g/> , диво — дива і за таким зразком <g/> : діло <g/> , жито <g/> , літо <g/> , масло <g/> , мило <g/> , місто <g/> , місце <g/> , море <g/> , пиво <g/> , поле <g/> , право <g/> , просо <g/> , серце <g/> , сито <g/> , слово <g/> , стадо <g/> , тіло <g/> , чудо <g/> …
doc#40 Тільки історично-порівняльною аналізою <g/> , наприклад <g/> , можна виявити наросток -ть у словах смерть ( <g/> корінь -мер- <g/> ) <g/> , пам'ять ( <g/> корінь -м'я- <g/> ) <g/> , волость ( <g/> корінь волод- <g/> ) <g/> , вість ( <g/> корінь від- <g/> ) <g/> , честь ( <g/> корінь чет- <g/> ) або наросток -н ( <g/> о <g/> ) в словах вікно <g/> , сукно <g/> , віно або наросток -од ( <g/> -ад <g/> ) ( <g/> а <g/> ) в словах свобода <g/> , господа <g/> , громада тощо <g/> .
doc#40 Конкретно <g/> , подовження приголосних в українській мові виступає в таких випадках <g/> : </p><p> а <g/> ) на межі приростка і кореня <g/> , або кореня ( <g/> чи основи <g/> ) і наростка чи закінчення <g/> , або слова і частки <g/> , а також на межах слів <g/> , напр <g/> .
doc#12 <p> Кому пишемо <g/> : </p><p> 1. Завжди перед протиставними сполучниками а <g/> , але <g/> , та <g/> , проте <g/> , зате <g/> , тільки <g/> , одначе <g/> , напр <g/> .
doc#40 <p> Кожній з шістьох голосних фонем в українському письмі відповідає по літері <g/> : а <g/> , е <g/> , и <g/> , і <g/> , о <g/> , у. Так само мають по літері для себе всі тверді приголосні <g/> , крім африкат дж <g/> , дз <g/> , які позначаються двома літерами <g/> .
doc#85 Суть неспроможности матеріялістів <g/> , пишуть нам <g/> , « <g/> не в тому <g/> , що вони невлучно вивчають життя <g/> , а в тому <g/> , що вони недоцільно і марно його вивчають <g/> , і в тому <g/> , що від тверджень тих і других нікому не легшає <g/> , а <g/> , навпаки <g/> , з кожним днем все більше і неухильно важчає <g/> .
doc#72 як мова більшости населення України <g/> , особливо на селі <g/> , і російська мова як мова більшости населення в містах і загальносоюзна мова <g/> , мають в УРСР загальнодержавне значення і повинні викладатися у всіх навчально-виховних закладах Української Соціялістичної Радянської Республіки ( <g/> Дурденевський 159 <g/> ) <g/> ; </p><p> 13 березня 1922 р. введено в дію Кримінально-процесуальний кодекс <g/> , де в § 22 сказано <g/> , що леґальні процеси “ <g/> проводяться однією з двох державних мов <g/> , українською або російською <g/> ” ( <g/> Дурденевский 78 <g/> ) <g/> ; 27 липня 1923 р. Раднарком видав новий декрет “ <g/> Про заходи в справі українізації шкільно-виховних і культурно-освітніх установ <g/> ” <g/> , а 1 серпня 1923 р. ВУЦВК і Раднарком видали спільну резолюцію “ <g/> Про заходи забезпечення рівноправности мов і про допомогу розвиткові української мови <g/> ” ( <g/> “ <g/> Собрание узаконений <g/> ” 1919 <g/> , 3 <g/> , ст <g/> .
doc#101 А взагалі — 80 — 85 відсотків мого мовлення — українське <g/> , а 15 — 20 — англійське або слов'янськими мовами <g/> . </p>
doc#62 Це звідти <g/> , з Карлайлової Британії <g/> , володарки морів і посідачки Індії <g/> , снується в нашому столітті культ героя - 1840 року Томас Карлайл читає курс лекцій <g/> , а 1841-го виходить його книжка з тричі ужитим у заголовку словом " <g/> герой <g/> " <g/> : " <g/> On heros <g/> , hero-worship and the heroic in history <g/> " <g/> .
doc#72 Незалежно від того <g/> , чи польський уряд запровадить державну мову <g/> , польські громадяни не-польської мови повинні мати забезпечені можливості для вживання своєї мови в судівництві <g/> , усно або на письмі <g/> ” <g/> ; а § 8 читався <g/> : “ <g/> Польські громадяни <g/> , що належать до расових <g/> , релігійних або мовних меншостей повинні користатися таким самим трактуванням і [ <g/> такою самою <g/> ] безпекою <g/> , юридично і фактично <g/> , як і інші польські громадяни <g/> .
doc#4 ) З цим зв'язане й те <g/> , що « <g/> старі <g/> » <g/> , « <g/> панноч- чині <g/> » поезії йдуть від я <g/> , а « <g/> нові <g/> » <g/> , людські й людяні <g/> , розгортають ціле складне плетиво займенникових переключень <g/> .
doc#81 Коли якось я сказав Петроград <g/> , а Александров виправив мене <g/> : </p><p> — Тепер це місто зветься Ленінµрад <g/> , — </p><p> я не був певний <g/> , чи він зараз не витягне з кишені револьвер і не пристрелить мене <g/> .
doc#38 Хоч ваплітян ліквідовано за націоналізм <g/> , а Близька розстріляно у відплату за смерть Кірова <g/> .
doc#35 В віршах читаємо цикл « <g/> О нестатку світу <g/> » — про марноту земного життя <g/> , а в « <g/> Трубах словес <g/> » друкуються такі трактати <g/> , як « <g/> Слово о предвидінні і свободі волі <g/> » <g/> , « <g/> О покаянії <g/> » <g/> , « <g/> Об істинном божестві Христа <g/> » <g/> , коментарі до псалмів і трактат під характеристичною назвою « <g/> Як із страхом жити <g/> » <g/> .
doc#40 : кращий — найкращий <g/> , тепліший — найтепліший <g/> ; а в аналітичних формах показник більш ( <g/> е <g/> ) заступається на показник найбільш ( <g/> е <g/> ) або ( <g/> рідше <g/> ) самий <g/> , напр <g/> .
doc#52 В досвіді останніх десятиріч можемо <g/> , здається <g/> , сказати <g/> , що — перефразовуючи Черчіла - з усіх поганих систем правління найкраща та <g/> , де влада не в серці ( <g/> Бердник — як символ <g/> , не як особа <g/> ) і не в сваволі одиниці ( <g/> Донцов <g/> ) <g/> , а в безсердечному і безособовому законі <g/> .
doc#81 Але і тут ми зустрічалися тільки на перервах в учительській <g/> , і соціяльного життя в західному сенсі не було та й не могло бути <g/> , бо сексотом міг бути кожна друга особа <g/> , а в більшому товаристві хтось був би напевне <g/> .
doc#40 Зате вона поширилась на деякі дієслова з я в корені <g/> : запрягти — запріг <g/> , лягти — ліг <g/> , а в говірках і на інші ( <g/> розбігся тощо <g/> ) <g/> .
doc#18 <p> Франко сам писав про свою поему <g/> , що в ній « <g/> показано загострення конфлікту між пророком і народом аж до цілковитого розриву <g/> , а в дальшому розвитку дії через шерег спокус і об'явлень до безпосереднього стикання й з'єднання людини з найвищою істотою Єговою <g/> .