Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#56 цитат з нього і натяків на цитати <g/> , і парафраз <g/> . ( <g/> Шевченко теж любив розмовну мову і теж не боявся міцного
doc#12 Тібру із-за гаю <g/> , байдак випливає <g/> , чи галера“ ( <g/> Шевченко <g/> ) <g/> . </p><p> Але прикладку із сполучником як беремо в коми
doc#12 , отамана молодого <g/> , турки-яничари ловили“ ( <g/> Шевченко <g/> ) <g/> . </p><p> Прикладку — власне ім'я беремо в коми тільки
doc#12 та в яр <g/> … біжить <g/> … серед ставу мовчки опинилась“ ( <g/> Шевченко <g/> ) <g/> , </p><p> Крапки можуть стояти також в середині
doc#12 уха <g/> ; їде собі <g/> ; люльку курить <g/> , нікому ні слова“ ( <g/> Шевченко <g/> ) </p><p> Д. Риска [ <g/> — <g/> ] <g/> . </p><p> Риску пишемо <g/> : </p><p> 1. Між підметом і
doc#27 , де російська мова була мовою спілкування ( <g/> Шевченко не писав по- польськи <g/> ) <g/> , то на пайку листів з «
doc#12 дівчата в поле жати <g/> , та <g/> , знай <g/> , співають ідучи“ ( <g/> Шевченко <g/> ) <g/> . </p><p> 7. Після вигуків <g/> , якщо вони не становлять
doc#94 пояснює « <g/> основи кріпосницького ладу <g/> » <g/> ! <g/> ) Шевченко виступає і в поезії « <g/> Я не нездужаю <g/> , нівроку <g/> »
doc#36 зі щирим релігійним переконанням <g/> ) Шевченко заходить так далеко <g/> , що закликає </p><p> З багряниць
doc#63 . Це буде Шевченко — автор « <g/> Неофітів <g/> » і « <g/> Марії <g/> » <g/> , Шевченко - автор ліричних циклів з доби заслання й після
doc#9 Квітка <g/> , Гулак-Артемовський <g/> , Марко Вовчок <g/> , Шевченко <g/> , Кониський <g/> , Гребінка <g/> , Куліш <g/> ,
doc#18 незабаром перетне нитку його вільного життя <g/> , Шевченко написав свій « <g/> Заповіт <g/> » <g/> . Визвіл України у бунті
doc#68 поодинокі Шевченкові слова <g/> . Так <g/> , звісно <g/> , Шевченко не мав монополії на вживання того чи того слова <g/> ,
doc#71 на справжньому знанні цієї історії <g/> . Звісно <g/> , Шевченко й Куліш не створили мови єдиної з усіх поглядів
doc#47 : « <g/> Право на таке має в нас Вишенський <g/> , П. Куліш <g/> , Шевченко <g/> , Франко <g/> , Леся <g/> , Маланюк <g/> , Клен <g/> , навіть такий
doc#71 в церкві xiv <g/> . Порівняно з Кулішем <g/> , Шевченко ближче стоїть до традицій давньої київської
doc#41 театру <g/> , « <g/> Фавст <g/> » із театру маріонеток <g/> , Шевченко підніс у високу літературу народню пісню <g/> , яка
doc#40 єдно рало <g/> , дриґати <g/> , патрати <g/> ) <g/> . Навпаки <g/> , Шевченко сміливо вживав чужих слів <g/> , не перекручуючи їх <g/> .
doc#97 його російськість <g/> . Не хівинський це хан <g/> ! </p><p> Ні <g/> , Шевченко стримував себе <g/> , але він <g/> , кінець кінцем <g/> , не
doc#26 правди <g/> , протиставленої всяким кривдам <g/> . О <g/> , Шевченко вмів бути майстром іронії <g/> , натяку <g/> , жарту <g/> ,