Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#37 Ми не усвідомлювали <g/> , що комуністичний тиск тільки прискорив процес <g/> , а справді кожна елітарна організація <g/> , що не спирається на силу <g/> , зазнає штурму заздрос- ти з боку ницих і буває розчавлена ними <g/> .
doc#15 Ми знову приходимо до реченньового характеру цих конструкцій <g/> !
doc#38 ( <g/> Ми знов при проблемі « <g/> ролі особи в історії <g/> » <g/> !
doc#40 <p> § 6. АЛОХРОНІЗМИ ( <g/> АРХАЇЗМИ І НЕОЛОГІЗМИ <g/> ) </p><p> Ми вже говорили <g/> , що будемо розглядати мовні явища з синхронного погляду <g/> .
doc#40 <p> Роґамус <g/> , доміне Латине <g/> , </p><p> Нехай наш капут не загине <g/> , </p><p> Пермітте жить в землі своїй </p><p> Хоть за пекунії <g/> , хоть ґратіс <g/> , </p><p> Ми дякувати будем сатіс Бенефіценції твоїй <g/> . </p>
doc#16 Ми додали б <g/> : і недовір'я й ненависти до людини <g/> .
doc#81 Ми поділяли дещо в минулому — буття вдома в двох культурах <g/> , українській і російській <g/> , — і свідомий вибір української <g/> , захоплення Галичиною й тим новим <g/> , що нам відкривалося в Львові <g/> .
doc#17 Ми впізнаємо цей речитатив <g/> .
doc#81 Ми зустрілися як старі приятелі <g/> , це було приємне побачення <g/> .
doc#21 <p> Ми сіли в садку ( <g/> я жив на самій околиці Мюнхену <g/> ) <g/> , але гризли комарі <g/> ; перейшли на луку — гризли ще більше <g/> .
doc#40 Ми і будемо його в дальшому дотримуватися <g/> , хоч він має чималі хиби <g/> . </p>
doc#81 Ми говорили про заміну підручника <g/> , коли така заміна була наказана <g/> , часом обговорювали <g/> , щу робити з відсталими студентами <g/> .
doc#78 Ми знаходимо Шевченка раз-у-раз то в Тарновського в Качанівці ( <g/> Борзенщина <g/> ) <g/> , то в Лизогуба в Седневі ( <g/> Чернігівського пов <g/> .
doc#67 Ми бачимо кілька деталів <g/> .
doc#82 Ми боїмося бути просто цікавими <g/> , полонити читача своєю майстерністю <g/> .
doc#80 Ми мало знаємо про ці роки в житті автора <g/> .
doc#37 Ми хотіли національної єдности <g/> , і ми були певні <g/> , що вона вже є. Бо й чого б люди тікали з батьківщини й опинялися бездомними на чужині <g/> , якби їх не вела провідна зірка цієї ідеї <g/> . </p>
doc#24 Ми впізнаємо його <g/> .
doc#92 , що таке Varangica <g/> , і вирішив <g/> , що це мусить бути щось антирадянське <g/> . </p><p> Ми розпрощалися <g/> , знов потиснувши руки <g/> . Ніхто не запрошував другого приїздити до себе <g/> , ані
doc#37 Ми всі поспішали з кожним новим твором на його обговорення з колегами <g/> , ми всі — попри особисті тертя <g/> , — були одержимі бажанням поділитися зробленим з іншими <g/> .