Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#9 ) <g/> ; « <g/> їй ми зоставляли кадуки <g/> » ( <g/> II <g/> , 357 <g/> ) <g/> ; « <g/> Не зазирне туди і раріг оком <g/> » ( <g/> І <g/> , 377 <g/> ; Жел <g/> .
doc#59 Нарешті сам Ірин <g/> , що майже до самого кінця діє тільки у « <g/> вставних <g/> » епізодах <g/> , але в думках і переживаннях увесь час панує в « <g/> рамкових <g/> » епізодах і <g/> , абсолютно незаперечно <g/> , ввесь час лишається головною і центральною дійовою особою <g/> . </p>
doc#81 <p> Образ учителя історії затерся цілковито <g/> , пам'ятаю тільки <g/> , що історія починалася переліком східньослов'янських племен <g/> , і <g/> , даремно намагаючися запам'ятати всіх цих полян <g/> , деревлян <g/> , радимичів і т. д. з їхніми територіями <g/> , я зненавидів саму науку історії <g/> .
doc#1 » від 3 листопада 1860 р. <g/> , і <g/> , до певної міри <g/> , « <g/> Кума моя і я <g/> » <g/> , 1860 р. <g/> ) <g/> .
doc#68 » і <g/> , меншою мірою <g/> , « <g/> Про що тобі я зможу повісти <g/> » <g/> .
doc#81 Було сонце <g/> , була безмежність степу <g/> , була спека <g/> , і <g/> , може <g/> , ніколи мені жадна їжа не була така смачна й приємна <g/> , як ця нечувана комбінація винограду з чорним хлібом <g/> .
doc#81 І ми пройшли за короткий час гурзуфського кипарисового сп'яніння такий звичний і <g/> , сказати б <g/> , масовий <g/> , неориµінальний <g/> , неіндивідуальний цикл утеч зпід нагляду лікарів і сестер <g/> , ховання в кущах на гірських схилах <g/> , зізнань і обіймів <g/> , іскристих — так нам тоді здавалося — і шумних жартів <g/> , недомовлень і перемовлень <g/> .
doc#10 4 і 5 <g/> , Київ 1923 <g/> , ст <g/> .
doc#72 Волинь і Полісся з Підляшшям вислали 20 послів до Сейму і 6 до Сенату ( <g/> там таки <g/> , 149 і далі <g/> ) <g/> .
doc#84 А якщо і « <g/> зорганізуються <g/> » <g/> , то це будуть ерзацові вареники <g/> , вареники повоєнної зруйнованої Европи <g/> , які не дорівнюватимуть вареникам старої України <g/> . </p>
doc#71 <p> Нову дискусію викликали полемічні виступи Нечуя-Левицького « <g/> Сьогочасна часописна мова на Україні <g/> » [ <g/> 29 <g/> ] і « <g/> Криве дзеркало української мови <g/> » [ <g/> 28 <g/> ] <g/> .
doc#30 Справа в тому <g/> , що і « <g/> навозну кучу разрывая <g/> » можна знайти — « <g/> жемчужное зерно <g/> »9. Хоч <g/> , коли по-серйозному <g/> , чи воно комусь потрібне <g/> , або <g/> , як казав Гриценко10 <g/> , « <g/> чи воно мені треба <g/> » <g/> ? </p>
doc#28 <p> ( <g/> « <g/> Параду <g/> » <g/> , 2 <g/> ) </p><p> Ці мотиви приречености <g/> , передчугтя загибелі дзвенять і в його історичних поезіях « <g/> Сон Святослава <g/> » і « <g/> Святослав на порогах <g/> » <g/> , і в тій поезії <g/> , де історична тема поєднана з особистою – « <g/> Чистий Четвер <g/> » <g/> . </p>
doc#70 На трохи <g/> , але не так уже й дуже </p><p> — вищому щаблі можуть бути відновлені в народній пам'яті ( <g/> й приваблювати підлітків до української історії <g/> ) і Кащенко <g/> , і Андрій Чайківський <g/> , і Юліан Опільський <g/> , але недоречно розглядати їхні стереотипні повісті в золотому фонді справжньої літератури <g/> , поруч “ <g/> Чорної ради <g/> ” <g/> , або “ <g/> Марка Проклятого <g/> ” <g/> .
doc#47 Зокрема <g/> , в « <g/> Ковбоєві <g/> » незручно накладено одне на одне Тексас і Арґентіну <g/> .
doc#6 У своїх культурних згадках і асоціаціях <g/> , як і в знайомствах з людьми <g/> , Курилик до кінця не розірвав зв'язку з субкультурою нижчої середньої верстви <g/> .
doc#19 Але <g/> , як справи стоять сьогодні <g/> , можна побоюватися <g/> , що рукописи Мови потрапили до чужих і байдужих рук і десь пішли мишам на снідання або були знищені <g/> . </p>
doc#81 Поставивши наголос на арії Кармен з третьої дії опери <g/> , коли вона ворожить на картах і бачить свою приреченість <g/> , Немирович-Данченко перетворив усю оперу на античну трагедію фатуму й приречености <g/> .
doc#1 У вірші « <g/> Бували войни й військовії свари <g/> » від 26 листопада 1860 р. він мовби вступає у відкриту полеміку із самим собою минулорічним <g/> , пишучи <g/> , що зміна соціяльного устрою прийде і без сокири <g/> : </p><p> І без сокири </p><p> Аж зареве та загуде <g/> , </p><p> Козак безверхий упаде <g/> . </p>
doc#81 Скажу <g/> , одначе <g/> , що коли вже геть пізніше <g/> , 1953 року і вже в Америці <g/> , моя мати померла <g/> , я знов <g/> , тільки з куди більшою силою <g/> , зазнав того ж болю сирітства <g/> , виставлености на чужий світ і безпорадности супроти нього з його методами Вичлінського <g/> , як тоді <g/> , на вістку про зникнення Булаховського <g/> .