Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#9 — зах <g/> . -укр <g/> . борше ( <g/> й <g/> ) <g/> : « <g/> Бозя простив та скрасив мене боршей <g/> » ( <g/> 102 <g/> ) <g/> ; сх <g/> . -укр <g/> . ввічливий <g/> , любязний —
doc#19 на вустах <g/> : « <g/> Не своєю смертю я вмираю <g/> ; мене вбила семінарія <g/> » <g/> , — заявляє з гіркотою Антось у
doc#35 гнівом своїм і яростию своєю смутить я <g/> : Ідіте од Мене <g/> , проклятії <g/> »1 <g/> . Навіть небо для Барановича «
doc#37 його кандидатуру <g/> . Перед тим він упіймав мене десь у коридорі школи <g/> , де містився Університет
doc#40 , то <g/> , певно <g/> , думали <g/> , що я слабосила жінка і що мене манною кашою з ложки годують <g/> » ( <g/> Ян <g/> . <g/> ) <g/> , — але
doc#46 йому дружньо зустрічатися зі мною <g/> , бувати в мене <g/> . Але про отруєння радянськими випарами він
doc#46 природу цієї магії <g/> . </p><p> Але в червні 1948 доля звела мене з його формальною дружиною Марією
doc#81 , мене <g/> . Але цей ДЕНЬ — чи це буде ніч — прийде і для мене <g/> , прийде він <g/> , хоч трохи пізніше й поступово для
doc#81 . </p><p> Але те <g/> , що <g/> , можливо <g/> , було корисно для мене як особи ( <g/> хто знає <g/> , чи справді було <g/> . Може <g/> , я був
doc#81 , звичайно <g/> , по-французьки <g/> . Вона вчила мене французької мови й читала зі мною « <g/> Les malheurs
doc#81 років бідування після одруження <g/> ) <g/> , і привчала мене до неї <g/> . Я був люблений <g/> , пещений <g/> , але не
doc#81 свій погляд логічними арµументами <g/> . Тут мене не тільки знокавтовано <g/> , тут мені показано <g/> , що
doc#81 . У ті роки дуже висуватися було ризиковано <g/> . Мене стримувало від цього те <g/> , що я мав невідповідне
doc#81 цих видань <g/> . Ними користався пізніше від мене Булаховський <g/> , коли писав свій двотомовий опис
doc#81 . </p><p> І ця врівноважена відповідь стала для мене тим <g/> , чим було видіння Бога в розчиненому небі
doc#81 смерти не було <g/> , ще не було <g/> , і він був для мене просто дивак <g/> , що чомусь не поводиться так <g/> , як
doc#81 дні тут було спокійно й затишно <g/> , відвідували мене тільки чмелі <g/> , метелики <g/> , а під осінь настирливі
doc#81 пишнота бароккового оформлення була чимсь для мене новим <g/> . Театрові Франка були далекі
doc#81 , галичанин Кукелка <g/> , що <g/> , власне <g/> , впроваджував мене в теми й методи викладання <g/> , а побічно
doc#81 ? Мабуть <g/> , тільки її нестримне бажання зберегти мене <g/> , відкрити мені шлях у життя <g/> . Що рятувало мене <g/> ?