This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#81 | прийшов Полторацький <g/> . Газетну справу <g/> , крім | мене | <g/> , викладали Гузюк і Черепахов <g/> . Пізніше з мови |
doc#81 | ? Мабуть <g/> , тільки її нестримне бажання зберегти | мене | <g/> , відкрити мені шлях у життя <g/> . Що рятувало мене <g/> ? |
doc#81 | картина була дещо занадто бройгелівська <g/> , як на | мене | <g/> , містюка-інтеліµента <g/> . Господар був <g/> , мабуть <g/> , |
doc#81 | з родинними фотографіями і врятував деякі для | мене | <g/> , передавши їх мені у Львові <g/> . Іван-Юрій Костюк |
doc#81 | , мене <g/> . Але цей ДЕНЬ — чи це буде ніч — прийде і для | мене | <g/> , прийде він <g/> , хоч трохи пізніше й поступово для |
doc#35 | гнівом своїм і яростию своєю смутить я <g/> : Ідіте од | Мене | <g/> , проклятії <g/> »1 <g/> . Навіть небо для Барановича « |
doc#81 | й любови до слова <g/> . Він прив'язався до | мене | <g/> , радо приходив до мене на розмову й ставив |
doc#81 | сухий деренчливий голос наче казали <g/> : « <g/> Не чіпай | мене | <g/> , я холодний <g/> » <g/> . Було в ньому щось від людини в |
doc#46 | йому дружньо зустрічатися зі мною <g/> , бувати в | мене | <g/> . Але про отруєння радянськими випарами він |
doc#98 | , що подібне відчуття мав і він — супроти | мене | <g/> . Без логічних <g/> , фактичних доказів на це <g/> . |
doc#9 | — зах <g/> . -укр <g/> . борше ( <g/> й <g/> ) <g/> : « <g/> Бозя простив та скрасив | мене | боршей <g/> » ( <g/> 102 <g/> ) <g/> ; сх <g/> . -укр <g/> . ввічливий <g/> , любязний — |
doc#81 | цих видань <g/> . Ними користався пізніше від | мене | Булаховський <g/> , коли писав свій двотомовий опис |
doc#81 | , галичанин Кукелка <g/> , що <g/> , власне <g/> , впроваджував | мене | в теми й методи викладання <g/> , а побічно |
doc#19 | на вустах <g/> : « <g/> Не своєю смертю я вмираю <g/> ; | мене | вбила семінарія <g/> » <g/> , — заявляє з гіркотою Антось у |
doc#92 | . Дочекавшися слушного часу <g/> , він обрушив на | мене | всю свою ненависть до зухвалих приходнів <g/> , що |
doc#81 | Великдень <g/> . Катерина Іванівна Вовк запросила | мене | відвідати разом з нею її рідне село Гаї не далеко |
doc#81 | піклування <g/> . Перед моєю втечею вона наділила | мене | двома великими валізками зі своєї комори <g/> . </p><p> Моє |
doc#37 | його кандидатуру <g/> . Перед тим він упіймав | мене | десь у коридорі школи <g/> , де містився Університет |
doc#81 | років бідування після одруження <g/> ) <g/> , і привчала | мене | до неї <g/> . Я був люблений <g/> , пещений <g/> , але не |
doc#92 | доби Михайло Михайлович Карпович покликав | мене | до свого кабінету <g/> : </p><p> — Знаєте <g/> , ваша платня не |