Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#26 <p> Ще виразніше програма Шевченкова виявляється на вищих поверхах поетичної конструкції — словосполучення <g/> , образи <g/> .
doc#36 <p> ( <g/> « <g/> Не гріє сонце <g/> » <g/> , 1847 <g/> ) </p><p> ( <g/> Ще один приклад наводжу нижче <g/> .
doc#40 ) <g/> ; « <g/> На шальки ваги не мож ( <g/> = можна <g/> ) ще кинуть рішення твердого <g/> » ( <g/> Мос <g/> .
doc#40 ) <g/> , відповідаючи первісному <g/> , тепер забутому вказівному значенню займенника він ( <g/> оний = той <g/> ) <g/> , ще частіше показує невпевненість <g/> , вагання мовця ( <g/> напр <g/> .
doc#45 ( <g/> Гумбольдтівська концепція книги " <g/> Мьісль и язьік <g/> " певною мірою була застаріла вже 1862 р. Як-не-як <g/> , а Гумбольдт виклав свої положення в "Űber die Verschiedenheit des menschlichen Sprachbauens und ihren Einfluss auf die geistige Entwicklung des Menchengeschlechts <g/> " <g/> , 1836 <g/> , ще в добу пізнього романтизму <g/> , і Потебня навіть у " <g/> Мьісль й язьік <g/> " де в чому відходить до новіших теорій <g/> , посилається скажімо <g/> , на куди пізнішу й куди праг-матичнішу " <g/> Grammatik <g/> , Logic und Psychologie <g/> " <g/> , 1855 <g/> , Г. Штайнталя <g/> ) <g/> .
doc#9 Саме за це одні її приймають <g/> , інші відкидають <g/> , тоді як Шевченкова мова з цього погляду тоді <g/> , сказати б <g/> , ще не котирується <g/> . </p>
doc#26 Ближче до теми теперішньої нашої мови <g/> , на Україні <g/> , і зокрема в історії літератури української <g/> , ці погляди знайшли свій вислів у писаннях Миколи Зерова <g/> , Агапія Шамрая <g/> , Олександра Білецького <g/> , ще кількох одиниць <g/> , але тільки одиниць <g/> , до того ж одиниць <g/> , більшість яких була примушена замовкнути назавжди або на довгі роки <g/> .
doc#81 Після кількох місяців безжалісних нападів на тепер уже « <g/> старий <g/> » правопис ( <g/> який так недавно був новим <g/> ) <g/> , не піддаючи його публічному обговоренню <g/> , не чекаючи навіть на його опублікування <g/> , газети перейшли без жадного попередження на новий <g/> , нікому <g/> , крім редакціям газет <g/> , ще неприступний <g/> .
doc#2 Стилізації літопису й сумнівного в своїй пишноті Слова о полку починає товаришити від останнього вірша « <g/> Волинських майолік <g/> » пісня <g/> , і це перший раз у поетки звук гусел <g/> , ще до появи збірки під цією назвою <g/> .
doc#28 А далі <g/> , ще несподіваніше <g/> , з'являються мотиви апології степів і степової сили <g/> , степової землі <g/> , що за зовнішнім спокоєм ховає потенцію невгавної боротьби ( <g/> « <g/> Ніч <g/> , як циганка <g/> » <g/> ) – мотиви <g/> , що глухо перегукуються вже з ідейною концепцією Миколи Хвильового – і цілком відводять від ґастевського космізму-індустріялізму <g/> . </p>
doc#9 Вона мала б бути повнішою <g/> , ближчою до вичерпности <g/> , глибшою й всеохоплюючою <g/> , — якби доля подарувала мені ще півроку спілкування з Сімовичем і Дорошенком <g/> , ще півроку спокійного життя у Львові тоді <g/> , 1944 року <g/> .
doc#87 ) <g/> , що Харків — жива <g/> , ще не засипана Помпея ( <g/> А Харків — це ми вже знаємо — це ж усі Харкови <g/> , це вся Україна <g/> ) <g/> , — ця фраза стосується тільки до большевицького Харкова <g/> , але не стосується до Харкова українського <g/> . </p>
doc#22 Порівняння відмінностей двох п'єс покаже нам <g/> , що істотні речі <g/> , які були ясні Кулішеві <g/> , ще не до кінця ясні Жіроду — або почасти й зовсім не приступні йому <g/> . </p>
doc#47 Українська звичаєвість і мітологія лежали їй на душі від віршів первісної « <g/> Княжої емалі <g/> » <g/> , а мабуть <g/> , ще від раннього дитинства <g/> .
doc#28 Поезію « <g/> На поталу камінним кригам <g/> » можна розуміти як скаргу на свою самотність <g/> , а можна – як чаяння національного відродження країни <g/> ; ще многопляновіша <g/> , ще суб'єктивніша поезія « <g/> Хилиться сумно <g/> » <g/> , що її можна сприймати і як пейзаж <g/> , і як картину похорону <g/> , і як революційну поезію <g/> .
doc#62 Але є в публікації ще одна дійова особа <g/> , ще один учасник <g/> , п'ятий <g/> , хоч не надруковано його жадного листа <g/> , жадного рядка <g/> .
doc#80 <p> У Домонтовича <g/> : « <g/> Уже з перших слів він дізнався <g/> , що він спізнився <g/> : січове військо признало або може ось-ось <g/> , ще може сьогодні має признати царську зверхність <g/> …
doc#38 <p> Отже <g/> , ще пара проблем <g/> .
doc#98 й стаття В. Чумаченка — видно з неї знаючого й сумлінного дослідника <g/> . </p><p> Отже <g/> , ще раз красненько Вам дякую <g/> . </p><p> Здоров'я Вам <g/> , снаги життєвої <g/> , нових творчих радощів <g/> . </p>
doc#81 Провінційний <g/> , запорошений <g/> , брудний мій Харків усе таки мав хай обмежені зв'язки з зовнішнім світом <g/> , мав мініятурні колонії <g/> , німців <g/> , поляків <g/> , ще менші французів <g/> , бельгійців ( <g/> про власників фабрик і заводів уже була тут мова <g/> ) <g/> .