Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#18 <p> Ось де вам вітчина осяйна <g/> , </p><p> З всіх найкраща частина <g/> ! </p>
doc#72 Він опублікував “ <g/> Український стилістичний словник <g/> ” ( <g/> 1924 <g/> ) <g/> , “ <g/> Чистота і правильність української мови <g/> ” ( <g/> 1925 <g/> ) <g/> , “ <g/> Нариси з історії української мови <g/> ” ( <g/> 1927 <g/> , справді тут мало історії <g/> ) <g/> , “ <g/> Складня української мови <g/> ” <g/> , дві частини ( <g/> 1937 <g/> , 1938 <g/> ) та ін <g/> .
doc#10 Ганцов відкидає спробу Михальчука пояснити появу і в південно-українських говірках з системи мови13 <g/> ) <g/> , а йде за Шахматовим у чисто фонетичному поясненні всіх змін <g/> , тільки виводить на відміну від Шахматова усі монофтонги не з другої частини “ <g/> дифтонга <g/> ” <g/> , а з його першої частини ( <g/> 4 <g/> , 136 і далі <g/> ) <g/> .
doc#97 На початку цього розділу ми бачили <g/> , що в колі Авторових ремінісценцій непомірно розрослася російська частина ( <g/> в її совєтському доборі <g/> ) і майже заглушила українську <g/> .
doc#40 З цього видно <g/> , що і тут вибір присудка залежить від стилістичної вправности і дає змогу підкреслити ту частину підмета <g/> , що стоїть у називному відмінку ( <g/> вживаючи однини присудка <g/> ) або обидві його частини ( <g/> вживаючи множини присудка <g/> ) <g/> . </p>
doc#74 Словникова частина ( <g/> ЕУ 2 <g/> ) <g/> , ред <g/> .
doc#72 Сама можливість таких експериментів доводила <g/> , що мова стало перебувала в ненормальному стані <g/> : без повної СОЦІАЛЬНОЇ бази <g/> , з деякими недорозвиненими складовими частинами ( <g/> невиробленість технічної термінології <g/> , недорозвиненість урбаністичних форм комунікації <g/> , відсутність міського жарґону <g/> ) <g/> .
doc#72 До терору вдавалися військові частини ( <g/> особливо під командуванням М. Муравйова за першої окупації <g/> ) та Чека <g/> , Всеросійська Надзвичайна Комісія для боротьби з контрреволюцією <g/> , саботажем і спекуляцією ( <g/> 12 грудня 1917 — 6 лютого 1922 р. <g/> ) <g/> , У перебігу цього терору загинуло чимало українських активістів <g/> , серед них Гр <g/> .
doc#40 Наголос тут буває на останньому складі першої частини <g/> , хоч іноді є нахил перенести його на другу частину ( <g/> пор <g/> .
doc#62 Далеко обсяжніша друга частина ( <g/> починаючи від с. 213 <g/> ) приносить листи до Наталі Лівицької-Холодної від Євгена Маланюка <g/> , Юрія Липи <g/> , Андрія Крижанівського <g/> , Дмитра Донцова й Олени Теліги <g/> . </p>
doc#70 Процес маскулінізації <g/> : біль ( <g/> чоловічий рід <g/> ) маскулінізації з диспалятилізацією <g/> : — полин ( <g/> полинь <g/> ) <g/> ; “ <g/> вокалізації <g/> " <g/> : долонь—долоня <g/> ; церков—церква <g/> ; суфіксації <g/> : частина ( <g/> частка <g/> ) <g/> , кість ( <g/> кістка <g/> ) <g/> ; плюралізації <g/> : — двері ( <g/> без однини <g/> ) <g/> ; вокалізації через плюралізацію <g/> : миша <g/> , а не миш <g/> , за множиною—миші <g/> …
doc#73 З цією маркою вийшли такі видання <g/> : Іван Багряний <g/> : « <g/> Золотий бумеранг <g/> » ( <g/> поезії <g/> ) <g/> , « <g/> Тигролови <g/> » ( <g/> роман у двох частинах <g/> ) <g/> , « <g/> Morituri <g/> » <g/> , « <g/> Генерал <g/> » <g/> , « <g/> Розгром <g/> » ( <g/> п'єси <g/> ) <g/> ; Василь Барка <g/> : « <g/> Апостоли <g/> » ( <g/> поезії <g/> ) <g/> ; В. Домонтович <g/> : « <g/> Доктор Серафікус <g/> » <g/> , « <g/> Без ґрунту <g/> » ( <g/> повісті <g/> ) <g/> ; Докія Гуменна <g/> : « <g/> Діти Чумацького шляху <g/> » ( <g/> три частини роману <g/> ) <g/> ; Юрій Клен <g/> : « <g/> Спогади про неоклясиків <g/> » <g/> ; Юрій Косач <g/> : « <g/> Дійство про Юрія Переможця <g/> » ( <g/> драма <g/> ) <g/> , « <g/> Еней і життя інших <g/> » ( <g/> повість <g/> ) <g/> ; Ігор Костецький <g/> : « <g/> Там <g/> , де початок чуда <g/> » (
doc#9 Одначе внаслідок того незаперечного факту <g/> , що галицькі говірки почасти через свою розмірно більшу архаїчність <g/> , почасти через сусідство й частіші стики з польською мовною стихією зберегли дещо ( <g/> хоч <g/> , звичайно <g/> , не надто велику частину <g/> ) саме цих елементів <g/> , утрачених далі на схід <g/> , вийшло так <g/> , що об'єктивно П. Куліш запроваджував у літературну мову деякі нібито галицькі елементи <g/> .
doc#81 <p> За добір викладовського складу УКІЖу відповідальним був заступник директора по навчальній частині <g/> , а в щоденній мові завуч Тимець <g/> .
doc#81 Яке ж було моє здивування <g/> , коли я знайшов його в довіднику « <g/> Письменники радянської України <g/> » <g/> , Київ <g/> , 1970. Про роки німецької окупації Харкова згадки там нема <g/> , а про дальші читаємо <g/> : « <g/> В 1944 р. працював у військовій залізничній частині <g/> , а з 1946 р. — в тресті ЈПромшахтобуд“» у Харкові <g/> , далі — згадка про навчання в гірничому технікумі в <g/> …
doc#9 <p> За своїм складом значна частина <g/> , а може й більша частина галицизмів в українській літературній мові пережила час великої чистки і вживається дальше <g/> .
doc#9 Тепер українська літературна мова відрізняється від російської тільки своїми компонентними частинами <g/> , а не за своїм типом <g/> . </p>
doc#76 НТ група в своїй західній частині <g/> , а особливо в самому Новгороді та його околиці <g/> , зазнала дуже великих змін унаслідок окупації Новгорода Москвою й масового перегону місцевої людности в 15 ст <g/> .
doc#81 Сам Каганович подбає за теоретичну частину <g/> , а я мушу бути відповідальним за текст вправ <g/> , що обіймали приблизно половину сторінок <g/> .
doc#50 <p> Є в поемі ліричні відступи автора <g/> , ліричністю напоєні монологи третьої частини <g/> , але в цілому поема має виразно епічний характер <g/> .