Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#12 : абихто <g/> , хтобудь <g/> , денебудь <g/> , нічий <g/> , якийсь <g/> , але <g/> : ні з ким <g/> , ні на чийому <g/> .
doc#81 Новопризначений ( <g/> ким <g/> ?
doc#4 З ким вона лишається сама <g/> , здатний бути сам <g/> .
doc#97 З чим і з ким він асоціює те <g/> , про що пише <g/> ?
doc#81 Сам поділ на ланки був добровільний <g/> , кожний вибирав сам <g/> , з ким він хотів бути <g/> .
doc#81 І люди ці були відмінні від тих <g/> , з ким життя зводило перед тим у стінах університету чи УКІЖу <g/> , і навіть ті малі числом <g/> , що були знайомі звідти <g/> , тут поводилися інакше і справді були інакші <g/> .
doc#81 Гузюк мав баб'яче обличчя й спокій у рухах <g/> , Черепахов у його великих чорних окулярах був увесь Sturm und Drang <g/> , він в'їдався <g/> , вгризався в кожного <g/> , з ким зустрічався <g/> .
doc#18 <p> Написаний після найтяжчих випробувань <g/> , на вершку змужніння <g/> , на кінці « <g/> життьової дороги <g/> » ( <g/> « <g/> Сойчине крило <g/> » <g/> ) <g/> , « <g/> Мойсей <g/> » був « <g/> остаточне зведення рахунку з кимсь <g/> , з ким малося до діла цілий час <g/> » <g/> .
doc#81 Із сліпучо чорним волоссям і такими ж очима <g/> , слідами <g/> , може <g/> , ще недавньої краси <g/> , вона кидалася на кожного <g/> , з ким могла говорити <g/> , особливо про Гната Мартиновича <g/> .
doc#67 <p> З ким ти поділиш вірну розмову <g/> ?
doc#1 Далі цей образ конкретизується <g/> : </p><p> Сиди один <g/> , в холодній хаті <g/> , — </p><p> але лише щоб підкреслити мотив самотности <g/> : </p><p> Нема з ким тихо розмовляти <g/> , </p><p> Ані порадитись <g/> .
doc#97 колоніялізму <g/> : у тому двонаціональному Приараллі homo homini lupus est <g/> . </p><p> Так отже <g/> , з ким тут Автор <g/> ? З тими <g/> , що говорять про благоденствіє казахів ( <g/> нагадаю <g/> : вислів
doc#92 Його наче пересмикнуло <g/> , і сухим <g/> , начальницьким тоном він кинув запитання <g/> : </p><p> — З ким це узгоджено <g/> ? </p>
doc#19 Із поетичної спадщини Василя Мови ( <g/> Лимансь- </p><p> кого <g/> ) <g/> .
doc#40 Конструкції при цих дієсловах зі знахідним відмінком ( <g/> прощати <g/> , вибачати кого <g/> ) — льокальні <g/> ; але при заздрити можлива також конструкція заздрити на що <g/> : « <g/> Ти чорно заздрив на чужу роботу <g/> » ( <g/> Ян <g/> .
doc#81 <p> Від вересня 1942 року в Харкові з'явилася ще одна людина <g/> , яка не ходила ні до кого <g/> , а люди йшли до неї <g/> .
doc#40 <p> Коли при цих займенниках ( <g/> крім знову ж таки займенника чий <g/> ) стоїть прийменник <g/> , що вимагає родового <g/> , знахідного або місцевого відмінка <g/> , то він перетягає наголос на один склад ближче до початку <g/> : кого — до кого <g/> , мого — з мого <g/> , всьому — на всьому <g/> .
doc#79 Кого <g/> , не знаю <g/> , але давно вже жде <g/> .
doc#40 , такі конструкції <g/> , як співчувати з ким <g/> , тікати перед ким <g/> , украсти кому ( <g/> замість поправних співчувати кому <g/> , тікати від кого <g/> , украсти в кого <g/> ) пояснюються кінець-кінцем німецькими впливами <g/> .
doc#40 — Степ <g/> ; зустрічає кого <g/> , що <g/> ?