Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 Головні сполучники допустових речень <g/> : хоч ( <g/> а <g/> ) <g/> , хоч як <g/> , як не <g/> , скільки не <g/> , дарма що <g/> , напр <g/> .
doc#40 <p> Той же відтінок непевности <g/> , а також почасти свободи вибору має розділовий сполучник хоч ( <g/> завжди повторюваний у цьому значенні <g/> ) <g/> , властивий переважно усній мові <g/> , особливо на Сході України <g/> .
doc#81 Хоч <g/> , Боже <g/> , як я ненавидів матір у ті години сидіння на стільці покари <g/> ! </p>
doc#31 Але далі справа ще більше ускладняється <g/> : « <g/> Азіятський ренесанс — це епоха европейського відродження плюс незрівнянне <g/> , бадьоре й радісне грецько-римське мистецтво <g/> » <g/> ; і ще більше <g/> , німецький експресіонізм — « <g/> це теж предтеча великого азіятського ренесансу <g/> » <g/> , хоч <g/> , додамо <g/> , ні в Европі часів Відродження <g/> , ні в Німеччині часів Хвильового комунізму не було <g/> .
doc#6 <p> Логіка композиції картини говорить про інше <g/> , хоч <g/> , з другого боку <g/> , сила релігійного переконання могла створювати ілюзію щастя у визнанні й прийнятті своєї малости <g/> . </p>
doc#40 <p> До урочистої лексики часто належать також великою мірою слова з абстрактним значенням ( <g/> честь <g/> , душа <g/> , розум <g/> ) <g/> , хоч <g/> , з другого боку <g/> , абстрактна лексика властива також стилям науково-філософським <g/> , які з природи речей мають принципово не емоційний характер <g/> . </p>
doc#47 У катастрофі другої світової війни не тільки були знищені деякі чільні представники Празької школи <g/> , зникла сама можливість її дальшого існування <g/> , хоч <g/> , звісно <g/> , внесок її до української культури й літератури лишився високо значущим <g/> .
doc#41 Хоч <g/> , здавалось би <g/> , ідея про незмінність біологічної людини і прірву між нею технічною добою нічого специфічно-українського в собі не має <g/> .
doc#93 В обох випадках — це передвісники початку кінця панівної тепер системи <g/> , хоч <g/> , може <g/> , багато політичних дисидентів цього не усвідомлює <g/> , а ще менше <g/> , мабуть <g/> , є тих <g/> , що це усвідомлюють <g/> , серед діячів мистецтва <g/> .
doc#10 XIX <g/> ) <g/> , — хоч <g/> , правда <g/> , і сам Щерба ніколи до цього не доходив <g/> . </p>
doc#26 ) <g/> , хоч <g/> , правда <g/> , не всі три були « <g/> революційно-демократичні <g/> » <g/> , проте демократичні — чи то пак « <g/> народні <g/> » — вони були всі три <g/> , а окремі « <g/> революційні <g/> » строфи можна вишукати навіть в « <g/> Енеїді <g/> » <g/> , як це cum grano salis робить Євген Сверстюк <g/> , і навіть у консервативно-боязкого Квітки є такий — на далеку мету — бунтівничий твір <g/> , як « <g/> Панна Сотниковна <g/> » ( <g/> написаний <g/> , до речі <g/> , не без суржиковости <g/> , хоч і з російською основою <g/> ) <g/> , не менше бунтівничий <g/> , ніж Шевченкова « <g/> Катерина <g/> » <g/> . </p>
doc#40 <p> Наближаючи ся таким чином то до дієприкметника <g/> , то до прислівника і вставних слів <g/> , дієприслівник поза тим одначе належить до живих і поширених у літературній мові категорій <g/> , хоч <g/> , правда <g/> , через складність свого значення він сприймається іноді дещо затруднено <g/> .
doc#72 Показово <g/> , що в самій назві граматики вжито слова “ <g/> руська <g/> ” <g/> , а не “ <g/> українська <g/> ” <g/> , хоч <g/> , правда <g/> , це могли викликати урядові вимоги <g/> .
doc#40 З інших частин мови на сполучники розмірно частіше може використовуватися матеріял прислівника ( <g/> скоро <g/> , лише <g/> , щойно <g/> , тільки <g/> , тим часом <g/> ) і часток ( <g/> бо <g/> , же <g/> , то <g/> , хоч <g/> , хай <g/> ) <g/> . </p>
doc#81 Хоч <g/> , як і більшість своїх колеµ <g/> , він був інтеліµентом другого покоління <g/> , явище <g/> , що ніколи не могло знайти сприятливих обставин для своєї появи в радянській Україні <g/> , явище <g/> , що сбме викільчувалося перед радянською окупацією в Галичині <g/> , але й там було скошене після ствердження там радянської влади <g/> .
doc#81 Курбас опирався драматургії Микитенка — Корнійчука <g/> , яка в суті речі вагалася між псевдореалізмом і газетчиною ( <g/> хоч « <g/> Кадри <g/> » Микитенкові таки були поставлені Лесем Дубовиком у травні 1931 року <g/> ) <g/> , театр волів голу газетчину <g/> , принаймні вона не вимагала повернення до традиційного театру і <g/> , теоретично міркуючи <g/> , могла б іти по лінії плеканого « <g/> Березолем <g/> » жанру злободенних ревій на зразок « <g/> Алло на хвилі <g/> …
doc#73 <p> Для обох оце названих поетів типово <g/> , що вони відчувають деяку неповноцінність неоклясичної манери <g/> , і тому вони обоє намагаються її надмірну <g/> , так би мовити <g/> , інтернаціональність чи хоч « <g/> інтеревропейськість <g/> » надолужити підкреслено національною тематикою <g/> : портрети козаків і т. п. в Яра Славутича <g/> , « <g/> фолкльорні <g/> » сонети в Богдана Кравцева <g/> .
doc#69 Усі наші правописи <g/> , починаючи щонайменше від 1917 року <g/> , виявилися нежиттєздатними <g/> , бо не виходили з розуміння чи хоч бажання розуміти процеси <g/> , то відбувалися і відбуваються в мові <g/> .
doc#6 Не раз Курилик шукав гри відтінків того самого кольору в одній картині <g/> , і то не тільки між частинами одягу однієї людини або між одягом і тлом <g/> , як це робило багато його попередників <g/> , згадати б хоч Веласкеса або <g/> , геть пізніше <g/> , Вістлера <g/> , але й між іншими площинами картини <g/> , як тепер роблять багато абстракціоністів <g/> , як от хоч би Ад Райнгардт <g/> .
doc#54 Коли ж допустити поезію <g/> , хоч би в мінімальній дозі <g/> , — вона кожного разу <g/> , з неминучою й послідовною закономірністю прориває рамки пропаганди і може бути прочитана інакше <g/> .