Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#5 , що Славенко її кохав <g/> . Є <g/> , здається їй <g/> , три кінці кохання й усі відомі <g/> : « <g/> одружіння <g/> ,
doc#6 в галерії Аврома Айсікса в Торонто 1980 року <g/> , три роки після смерти Курилика <g/> , двадцять — після
doc#6 щастя <g/> ” <g/> , — він насолоджувався цим щастям три повні дні <g/> , які він провів у віденському музеї в
doc#6 ” це сс <g/> . 132 і 136 <g/> ) <g/> . </p><p> Можна здогадуватися про три джерела безобличної і сумарнообличної манер
doc#6 , ще виразніше це в “ <g/> Наверненні св <g/> . Павла <g/> ” ( <g/> всі три в Відні <g/> ) <g/> . Бройгель часто подавав людей збитими
doc#6 під зливою <g/> ” ( <g/> ч. 28 <g/> ) <g/> . У “ <g/> Щедрому врожаї <g/> ” бачимо три прямокутники з тим <g/> , що перший переділений
doc#8 — « <g/> вигадка <g/> » і — « <g/> белетристика <g/> » <g/> , давши тут три повісті <g/> : « <g/> Дівчина з ведмедиком <g/> » <g/> , « <g/> Доктор
doc#10 панувала концепція Шахматова про те <g/> , що їх було три <g/> : з однієї розвинулася українська мова <g/> , з
doc#11 , крізь каскади сміху ( <g/> хай буде це сплеск три <g/> ) скажемо <g/> , що три романи Андруховича <g/> , а надто «
doc#13 — це її четвертий образ <g/> . Назовні в поемі є три герої — як буває нормально в байронічних поемах
doc#15 тепер поділ номінативних речень на три типи <g/> : екзистенціяльні <g/> , вказівні і називні <g/> .
doc#17 під орудою досвідченого дириґента <g/> , дальші три дії – оркестру <g/> , що різноголосно й хаотично
doc#18 самим собою <g/> . Але суддею лишається сам Мойсей <g/> . Три спокуси Азазелеві проходить він <g/> . І падає у
doc#19 , бо <g/> , мавши юридичну освіту <g/> , він усе таки три роки викладає « <g/> словесность <g/> » у «
doc#19 драма « <g/> Куліш <g/> , Байда й козаки <g/> » — інтермедія на три картини до Кулішевого « <g/> Байди <g/> » <g/> . Правда <g/> , про
doc#24 « <g/> атлета з металевими м'язами <g/> » <g/> , Любченко три розділи присвячує змалюванню того <g/> , з чого і чим
doc#24 » <g/> : « <g/> Моя утома <g/> . — Ниви у червні <g/> . — Сонце <g/> . — Три білих вівчарки <g/> . — Зозуля <g/> . — Жайворонки <g/> . —
doc#25 трьох оборон прав української мови <g/> , як і всі три <g/> , назовні публіцистичного характеру <g/> . “ <g/> Письмо
doc#26 передмова <g/> ; тут таки раз — як передслово <g/> , а далі три рази як предисловіє <g/> . Перші дві форми
doc#26 розділ <g/> , не був зайвий <g/> . Поперше <g/> , міркування про три концепції літературного процесу — мональну <g/> ,