Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#72 були <g/> , є вельми показове <g/> . </p><p> Дванадцять років тому <g/> , в листопаді 1927 р. <g/> , Лазар Каганович <g/> ,
doc#72 почали виходити знову <g/> , під новою назвою <g/> . Тому <g/> , коли судити з самих назв <g/> , кількість
doc#81 дивізії « <g/> Галичина <g/> » й гарматне м'ясо <g/> , а ще й тому <g/> , може <g/> , що таки боялися <g/> , що нищення української
doc#81 була куди докладніша <g/> , ніж усі попередні <g/> , і тому <g/> , на думку автора <g/> , була варта друку <g/> . В умовах
doc#40 й творити дифтонг з попереднім голосним <g/> . Тому <g/> , наприклад <g/> , у словах істина <g/> , іволга <g/> , іграшка <g/> ,
doc#50 прокляттям <g/> , а люди — це тільки жир для черви <g/> . І тому <g/> , нарешті <g/> , апотеоза поеми — прокляття самому
doc#50 суда <g/> , </p><p> і нею там <g/> , де і вогонь заплаче <g/> , </p><p> шпурни тому <g/> , хто людям душу дав <g/> , </p><p> і буде це така остання змога
doc#35 місце цьому піскові все таки тільки під ногами <g/> . Тому <g/> , хто стукає <g/> , відкриється не тільки небесне
doc#24 то <g/> , чему поклонялся <g/> » <g/> , а завтра « <g/> поклонился тому <g/> , что сжигал <g/> » <g/> , — то хіба в цьому не закладено
doc#10 на синтаксично-стилістичні теми <g/> , не тільки в тому <g/> , що ( <g/> 5 <g/> ) власне <g/> , кінчається цитатами з
doc#7 вимог <g/> , що стоять перед поетом <g/> . Суть їх полягає в тому <g/> , що <g/> , систематично порушуючи синтаксичну й
doc#28 сяєво слав <g/> . </p><p> ( <g/> « <g/> Київ <g/> » <g/> , 1922 <g/> ) </p><p> Не повіримо хоч би тому <g/> , що <g/> , врешті <g/> , сам поет скаржиться на свою
doc#84 котвиці на околичці над собою <g/> . Але парадокс у тому <g/> , що <g/> , бувши протиприродно зміясто вигнутий <g/> ,
doc#27 і вбачає новий етап розвитку української мови в тому <g/> , що « <g/> слово пушкінське <g/> » « <g/> дало нам силу знятись
doc#7 , — почасти через ці обставини <g/> , а почасти тому <g/> , що автор — поет — це поезія <g/> , а не колопоетичні
doc#27 . Парадоксальність ситуації полягає в тому <g/> , що багатьма боками своєї політичної програми
doc#59 до оновлення <g/> . </p><p> 3 </p><p> Ірин прийшов до оновлення тому <g/> , що був у глибині своєї істоти справжньою
doc#59 спостережень <g/> . Образ Лариси народився не тому <g/> , що був виношений в авторовій душі <g/> , а тому <g/> , що —
doc#69 , робиться лицар без вади й закиду — чи не тільки тому <g/> , що був він мало не три сторіччя анатемою <g/> ,
doc#81 вони ставали на чолі нових інституцій не лише тому <g/> , що були здібні — здібні люди були й серед