Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#54 Ним є тематикою і ритмом відомі рядки Котляревського про те <g/> , « <g/> як цар білий <g/> , дуже смілий побив шведів вражу силу <g/> , козаченьки з москалями потішались над врагами <g/> » <g/> .
doc#89 Культпоходи звичайно позначали те <g/> , де попит був обмежений або ніякий <g/> .
doc#36 Леґенда не заходить у життя роду на батьківщині <g/> , ані не каже про те <g/> , де спершу отаборився новоприбулий у новій країні <g/> .
doc#81 І справді <g/> , одного прекрасного дня Поліщук мене викликав і заявив <g/> , що надійшли відомості про те <g/> , ким був мій батько <g/> .
doc#81 Людина він був мало цікава <g/> , нуднувата <g/> , без фантазії й уяви <g/> , але на сто відсотків порядна й дружня <g/> , те <g/> , на що в російській мові є вислів милейший человек або ще он и мухи не обидит <g/> .
doc#81 Він любив говорити про те <g/> , про що інші воліли мовчати <g/> .
doc#9 То ж кинемо погляд на те <g/> , чи використовуються в творах М. Коцюбинського галицькі мовні елементи і як саме <g/> .
doc#88 Від особи залежить лише те <g/> , чи вона підкориться та на якому етапі тортур це станеться <g/> .
doc#16 Або питання про те <g/> , чи національне супроти загальнолюдського є щабель чи цінність вища і самодостатня <g/> , — попри всю його теоретичну вагу <g/> , не вийшло за межі теоретичних міркувань вузького кола <g/> . </p>
doc#9 Безперечне джерело цих конструкцій — Галичина ( <g/> питання про те <g/> , чи позичені вони з польської мови <g/> , нас тут не цікавить <g/> ) <g/> . </p>
doc#74 Питання про те <g/> , чи прийшлі селяни зрусифікуються <g/> , чи <g/> , навпаки <g/> , українізують міста <g/> , вису­валося на порядок денний і мало накласти свою печатку на наступні десятиліття <g/> . </p>
doc#45 Пора тепер глянути на те <g/> , чи це вплинуло і як на його загальну теорію <g/> , тобто не лише на проблему мова/народність <g/> , а на проблему мови взагалі <g/> , мови як такої <g/> . </p>
doc#84 висновок <g/> : руйнувати Пациків <g/> , скликати на нього хрестовий похід <g/> , — не кажучи про те <g/> , чи це ко- </p><p> рисно <g/> , чи ні <g/> , — провінційно <g/> . Ми зайшли в
doc#59 <p> Можна і слід сперечатися про те <g/> , чи цих засад вистачає для піднесення людини українського визвольного руху на новий <g/> , вищий щабель <g/> .
doc#10 Курило починає звичайно коротким описом села в його історії <g/> , економічному розвитку <g/> , сучасному етапі <g/> ; далі характеризує тих осіб <g/> , що від них безпосередньо роблено записи <g/> , при чому Курило звертає увагу на те <g/> , чи є відмінності в мові різних поколінь <g/> .
doc#56 Останній ( <g/> зветься « <g/> Дитяче <g/> » <g/> ) <g/> : </p><p> Хвалилося дитя мале — </p><p> « <g/> Моя матуся — машиністка в найголовнішому енкаведе і знає все <g/> , і навіть те <g/> , чий тато більше не живе <g/> !
doc#79 І навіть плакати не можна <g/> , щоб інші бачили <g/> , бо це порушує форму <g/> , те <g/> , чим і для чого тримається суспільство <g/> .
doc#65 Ось приклад такого шляху ( <g/> не обов'язково застосований у всіх стадіях до цього слова <g/> ) — беру відповідники російського живопись <g/> : </p><p> 1 <g/> ) Живопись —малярство <g/> ; </p><p> 2 <g/> ) Живопись — малярство <g/> , живопис <g/> ; </p><p> 3 <g/> ) Живопись — живопис <g/> , малярство <g/> ; </p><p> 4 <g/> ) Живопись — живопис <g/> , малярство ( <g/> застаріле /обласне/ розмовне <g/> ) — і аж нарешті те <g/> , чого бажали <g/> : ( <g/> конкретно в цьому слові ще не осягнене <g/> ) <g/> ; </p><p> 5 <g/> ) Живопись — живопис <g/> . </p>
doc#94 Правда тут <g/> , у Візантії Середньовіччя і в Візантії двадцятого століття <g/> , — не те <g/> , що було чи є <g/> , а те <g/> , чого вимагають інтереси держави <g/> .
doc#65 І навіть якби були часткові прояви занику <g/> , чи є завданням мовознавців втручатися в цей процес і ґвалтовно накидати літературній мові те <g/> , чого вона можливо досягне за інших сто років <g/> ?