Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#81 Я стою <g/> , падає мокрий сніг <g/> , перші сніжинки розтають <g/> , на них падають нові й нові <g/> , і ось уже земля робиться біла <g/> .
doc#81 Трохи поширили трамвайну мережу <g/> , хоч і далі потрапити на трамвай було подвигом і чудом <g/> , пасажири не тільки стояли притиснені один до одного без змоги ворухнутися <g/> , перелаюючися між собою <g/> , висіли на приступках вагонів <g/> , чекали без кінця на зупинках <g/> , про що харків'яни навіть уклали напівфолкльорний романс <g/> : </p><p> Я стою и с тоскою смотрю <g/> , </p><p> Как трамвай за трамваем проходит <g/> , — </p><p> без змоги десь поставити ногу в вагоні <g/> , десь причепитися <g/> .
doc#81 Вони в блюзках і жакетах <g/> , я в шубі з каракульовим коміром і стою над ними <g/> .
doc#40 : « <g/> Стою німий і жити вже безсилий <g/> » ( <g/> Зер <g/> .
doc#15 , <g/> ] Стою і слухаю <g/> " і т. д. - М. Коцюбинський <g/> , « <g/> Intermezzo <g/> » <g/> ) <g/> .
doc#13 Мають бути у вирішальні моменти герої <g/> , застиглі в картинній позі <g/> , — вони є <g/> : </p><p> Сірко на білому коні — </p><p> То кошовий на білому коні — стояв <g/> , блідий <g/> , над майбутнім пеклом різанини тисяч потурнаків <g/> .
doc#65 Це <g/> , власне <g/> , характеристичне для останніх років <g/> , що заходів у цьому напрямі вживається потай <g/> , як колись потай <g/> , уночі <g/> , в Харкові знищено пам'ятник Василеві Блакитному <g/> : ввечорі стояв <g/> , вранці — харків'яни знайшли рівне <g/> , старанно забруковане місце <g/> .
doc#81 <p> О <g/> , все було чемно <g/> , я не стояв <g/> , мені запропонували сісти <g/> , але ні до якої співпраці мене не просили <g/> , і кожної хвилини я почував — у браку запитань про мене <g/> , про Харків <g/> , про інших прибулих <g/> , у трохи довших <g/> , ніж звичайно <g/> , павзах <g/> , у браку посмішки <g/> , у відсутності дотепу <g/> , — що тут мене не треба <g/> , що сюди я не належу <g/> .
doc#40 ) <g/> ; « <g/> Стояв <g/> , міцно зціпивши вуста <g/> , від чого підборіддя стало гостре <g/> » ( <g/> Десн <g/> .
doc#40 Так само оклик і звертання в реченні « <g/> A я стояв <g/> , чекав і стежив тебе <g/> , тебе <g/> , — ти йшла <g/> !
doc#40 Ці самі думки можна було б висловити і без синтаксичних фігур діялогізації <g/> , наприклад <g/> , так <g/> : « <g/> Соловейко не має добра в шані <g/> , коли бранцем у клітці він в'яне <g/> » або « <g/> A я стояв <g/> , чекав і стежив <g/> , як ішла весна« <g/> .
doc#40 Тут він прилягає до головного члена речення <g/> , а логічно в'яжеться з дійовою особою речення <g/> , в якому б відмінку її вираз не стояв <g/> , — найчастіше в давальному або орудному <g/> , напр <g/> .
doc#84 Але ніколи вони не помиряться і не визнають провінціялізму — на якому б етичному рівні провінціялізм не стояв <g/> .
doc#37 МУР стояв <g/> .
doc#98 Де стояв <g/> ?
doc#72 1921 р. при Академії створено Інститут української наукової мови <g/> , на чолі якого до 1925 р. стояв А. Кримський <g/> .
doc#51 ^4 <g/> ) у словництві близько до неї стояв Агатангел Кримський <g/> , що позначилося на редагованому ним першому томі Академічного словника ( <g/> 1924 <g/> ) <g/> .
doc#81 <p> На чолі комісії стояв адвокат ( <g/> пан меценас <g/> ) Голубовський <g/> .
doc#81 Але й за цими словами стояв безглуздий погляд <g/> , що минула велич Росії пояснюється тим <g/> , що нею керували німці <g/> , а її занепад тепер зумовлений тим <g/> , що до влади прийшли євреї <g/> .
doc#40 — Якби не було заперечення <g/> , об'єкт стояв би в знахідному відмінку <g/> : » <g/> …