Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#13 <p> Сила « <g/> Чорної Долини <g/> » — у вірності стилеві байронічної поеми <g/> .
doc#47 Певне приглушення відчуття поетичного слова виявляється і в використанні лексики інших поетів <g/> , виразно й щільно асоційованої саме з цими поетами і не притаманної власному стилеві самої Лятуринської <g/> , — пошлюся на Тичинині прозор і злотозор ( <g/> « <g/> Як хороше <g/> » і « <g/> Ти раптом спам'ятавсь <g/> » <g/> ) <g/> . </p>
doc#81 Мені видавалося <g/> , що ця полеміка не відповідала загальному аристократичному <g/> , зверхньому стилеві писання й думання Липинського <g/> , що тут Липинський знизився до стилю й рівня самого Донцова <g/> .
doc#1 <p> У віршах <g/> , написаних I860 року <g/> , дедалі виразнішає зв'язок між стилем Т. Шевченка та стилем народньої пісні <g/> .
doc#8 <p> Нехтування примітковим стилем праці <g/> , прагнення синтези не означали в Петрова розхристаности <g/> .
doc#16 Самим стилем своєї статті <g/> , як ми вже бачили <g/> , Донцов об'єктивно ствердив частину обвинувачень Юрія Косача <g/> : обвинувачення в затисканні немалих письменників методами провокації й наклепу <g/> , в створенні певної кліки літературних законодавців <g/> .
doc#24 Поруч Хвильового — застрільника і організатора — виростає постать Любченка — завершувача й синтезатора <g/> , людини <g/> , що викристалізувала й вичіткувала те <g/> , що в фантастичному й фанатичному мигтінні пронеслося в блискавичній самим стилем своїм творчості й діяльності Хвильового <g/> . </p>
doc#37 Я носився з ідеєю створення того <g/> , що я називав « <g/> національно-органічним стилем <g/> » <g/> , досить туманне поняття <g/> , що включало до себе використання фолкльорних мотивів <g/> , як у поезії Осьмачки й Барки тих років <g/> , або — по той бік політичного кордону — як у « <g/> Вершниках <g/> » Яновського <g/> , а далі могло розчинятися в відповідно оформленій синтезі історичної стилізації з національною ідеєю <g/> , щось на зразок бароккової козакоманії Юрія Нарбута або візантинізму Петра Холодного-молодшого <g/> .
doc#40 Тут теж існують варіації афективности <g/> , але вони зумовлені не властивостями самого предмета мови <g/> , а нашою оцінкою його <g/> , стилем <g/> , до якого ми відповідно вдаємося <g/> .
doc#68 За стилем <g/> ?
doc#81 Я був знову в своєму технікумі <g/> , чи то пак училищі <g/> , кажучи стилем Возного й сталінських апаратчиків <g/> , я знов читав у дев'яноста примірниках домашні вправи своїх студентів <g/> , і я не повинен був підводити голови <g/> , навіть у потаємних мріях <g/> .
doc#84 Наші предки <g/> , висловлюючися органічно-національним стилем <g/> , називали це « <g/> наколотив гороху з капустою <g/> » <g/> .
doc#96 Він назвав це в розмові зі мною « <g/> орієнтальним стилем <g/> » <g/> .
doc#96 Картини <g/> , там зібрані <g/> , — виклик ісландському міщанинові змістом і стилем <g/> .
doc#97 До революції <g/> , до сталінізації таким стилем писали в так званій лубочній казенно-примітивній літературі <g/> .
doc#1 Стиль і настрій цих віршів та поем характерний для більшосте інших творів тих років <g/> .
doc#1 Згадаймо <g/> , що народньопісенний стиль значною мірою характеризував ліричні твори Шевченка на початку його літературної кар'єри <g/> , хоч згодом <g/> , у період « <g/> трьох літ <g/> » ( <g/> 1843-1845 <g/> ) і потім - у перші роки після заслання ( <g/> 1857— 1859 <g/> ) <g/> , відійшов на другий плян <g/> .
doc#1 У подальшому чотиривірші цей стиль зберігається <g/> , тільки додається порівняння явора із зажуреним козаком <g/> : </p><p> Дніпро берег риє-риє <g/> , </p><p> Яворові корінь миє <g/> . </p>
doc#6 Стиль змасовленої людини <g/> , однієї з тих із стандартними обличчями <g/> , в стандартній одежі <g/> , силоміць перегнаної з однієї доби до іншої <g/> .
doc#6 <p> Виразні в творчості Курилика біографічні та історично-документальні елементи <g/> , які він провадив на практиці і підкреслював у програмових заявах <g/> , елементи серійности в його творчості <g/> , що виявлялися <g/> , приміром <g/> , як уже показано <g/> , в однообличності його персонажів <g/> , нарешті <g/> , навіть сама його біографія й стиль життя <g/> , здавалося <g/> , штовхали саме до такої кваліфікації — чи може краще сказати <g/> , дискваліфікації його малярства <g/> .