Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 ність <g/> , її залежність тільки від дійової особи ( <g/> собі <g/> ) або її корисність для співрозмовника ( <g/> тобі <g/> ,
doc#87 , і у животі похолонуло <g/> . " <g/> Дивлюсь <g/> , каже <g/> , собі <g/> , дивлюсь <g/> , і кінця не видно <g/> . А церков же то <g/> ,
doc#103 . Японці тут ходили <g/> , « <g/> охали <g/> » й « <g/> ахали <g/> » <g/> . Собі я залишаю лише одну шафу « <g/> з мистецтвом <g/> » <g/> ,
doc#77 свідомого завдання <g/> , що його поставив тут автор собі <g/> . Не можна вбачати в цьому ані недогляду <g/> , ані
doc#25 історії <g/> , може бути суб'єктом історії <g/> , але собі вона завжди уявляється замкненою цілістю <g/> ,
doc#12 разрм <g/> ; але якщо дієприкметник має ари собі залежні слова або становить собою
doc#82 повчальне <g/> , усе напучувальне і де не можна було б собі уявити появу <g/> , скажімо <g/> ,
doc#27 їх треба <g/> . Коли б нам було треба того дива <g/> , то й ми б собі зробили <g/> , бо громада — великий чоловік і <g/> , як
doc#47 вона часом знаходила настроєво ближчі собі речі <g/> . Найбільше перекладів <g/> , як уже сказано <g/> , з
doc#0 , Муся <g/> , сусіда Н. через вулицю <g/> . Муся був собі таким звичайним газетярем <g/> , а потім загорівся
doc#0 , Муся <g/> , сусіда Н. через вулицю <g/> . Муся був собі таким звичайним газетярем <g/> , а потім загорівся
doc#96 через індивідуалізм ісландців <g/> , що будували собі кожний свій власний окремий будинок <g/> ,
doc#61 Михайловичем неможлива <g/> . Спершу Юлія будує собі уявне щастя <g/> : щастя треба тільки вигадати собі <g/> :
doc#40 жінка та Андрієва мати покійна були собі рідні сестри <g/> » ( <g/> М. Лев <g/> . <g/> ) <g/> . Усна мова легко нехтує
doc#81 — як дітей <g/> , забраних у яничари <g/> , не можна було собі уявити в листуванні з батьками й рідними <g/> . Ось
doc#40 тут наголос лишається на кінці <g/> : при <g/> . мені <g/> , в собі <g/> , на тобі <g/> ) <g/> . Ця особливість теж вирізняє названі
doc#87 вкрай затомізоване <g/> . Кожний за себе <g/> , про себе <g/> , в собі <g/> . Поза собою — нічого <g/> , крім брехні <g/> . </p><p> Коло нашої
doc#40 , книжку <g/> , весну або країну <g/> ) <g/> , ɐWɐƆ ɐʚɐVƆ ɐ в собі є слава <g/> , без додатку слав <g/> . Одначе стилістично
doc#24 розділів <g/> , взятих уже не в співвідношенні <g/> , а в собі <g/> , нагадує часто структуру музичного твору — в
doc#16 нападати й на ті схильності <g/> , які вона визнає в собі за погані й згубні <g/> , способом прямої боротьби <g/> ,