Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#35 Слова <g/> , вкладені в уста Христові <g/> , звучать тією ж упевнено вольовою інтонацією <g/> : « <g/> І вставши яко рік мир вам <g/> , так буде <g/> .
doc#71 <p> У поезії Шевченка мотив мови ( <g/> слова <g/> ) належить до найважливіших <g/> .
doc#80 Вони оптимістичні в своїх вчинках <g/> , себто в своїх творах ( <g/> Слова поета — його діла <g/> ) <g/> , вони песимістичні в своїх програмах <g/> , поглядах <g/> , світовідчутті <g/> .
doc#40 От такі словосполучення <g/> , які виступають як цілість із значенням <g/> , що не дорівнює сумі значень їх складових частин <g/> , звуться фразеологічними зворотами <g/> , або ідіомами ( <g/> слова ідіом уживають ще в іншому значенні <g/> , про що мова буде далі <g/> ) <g/> . </p>
doc#40 ) слова варе́ный <g/> , пече́ний <g/> , хоч вони і утворені від дієслів варити <g/> , пекти <g/> , не можна вважати за дієприкметники <g/> : вони не мають виду ( <g/> якби дотримуватися виду <g/> , то <g/> , власне <g/> , треба було б сказати зва́рених <g/> , спе́чених <g/> ) і не мають дієслівного керування ( <g/> не можна бо сказати <g/> , наприклад <g/> , варе́них у казані <g/> , пече́них на сильному вогні <g/> , </p><p> — якби поставити ці слова в такі словосполучення <g/> , то треба було б сказати <g/> : зва́рених у казані <g/> , спе́чених на сильному вогні <g/> . </p>
doc#65 Де була найменша змога <g/> , вони вибирали ( <g/> або впроваджували <g/> ) слова <g/> , близькі до російських <g/> , лишаючи поза межами словника ті синоніми <g/> , що могли б збити їх з накресленого шляху <g/> .
doc#40 Тому в архаїчній мові узгоджений прикметник ( <g/> або дієприкметник <g/> ) ставився безпосередньо побіч іменника <g/> , а залежні від цього прикметника ( <g/> або дієприкметника <g/> ) слова стояли вже далі <g/> , напр <g/> .
doc#72 Ясно <g/> , що упорядники дбали насамперед за те <g/> , щоб викинути всі “ <g/> клясово ворожі <g/> ” слова <g/> , а включити всі слова “ <g/> революційні <g/> ” і так оминути можливість закиду в “ <g/> українському буржуазному націоналізмі <g/> ” <g/> : де тільки можна <g/> , вони вибирали ( <g/> або запроваджували <g/> ) слова <g/> , близькі до російських <g/> , і пропускали синоніми <g/> , що могли такому виборові перешкоджати <g/> .
doc#40 Ось ця властивість слова в різних контекстах набирати різних відтінків значення і називається полісемією ( <g/> много- значністю <g/> ) слова <g/> . </p>
doc#71 Польські ( <g/> та латинські <g/> ) слова й звороти її заполонили <g/> .
doc#9 Вас тільки тоді читатимуть на Вкраїні <g/> , коли ви приймете смак українців <g/> , піднявшись вище Головаччини <g/> , Дідиччини і всг'єі' нової галичанщини <g/> »3. Останні ( <g/> підкреслені мною <g/> ) слова показують <g/> , що цю філіпіку спрямовано не тільки проти галицького москвофільства <g/> , а й проти галицьких впливів взагалі <g/> .
doc#40 З три- і більшескладових сюди належать слова з наголосом на середньому складі ( <g/> типу багатство <g/> , веретено <g/> , ковадло <g/> , кружало <g/> , намисто <g/> , свічадо <g/> ) <g/> , слова з наростком -ище <g/> , -исько ( <g/> явище <g/> , прізвище <g/> ) <g/> , а також слово яблуко <g/> .
doc#40 , слова без <g/> , від <g/> , і здебільшого не мають наголосу <g/> ; а слова спортово-туристичний <g/> , всесвітньовідомий мають по два наголоси <g/> ) <g/> . </p>
doc#40 , слова воїн <g/> , мечоносець належать до архаїчного фонду мови <g/> , пробойовик — до неологізмів <g/> , а вояк або солдат — до діяхронно-невтрального лексичного фонду <g/> .
doc#40 , слова в текст <g/> ) <g/> , прописати ( <g/> напр <g/> .
doc#40 , слова обіддя <g/> , Ганна діляться на склади обід'-дя <g/> , Ган-на <g/> . </p>
doc#40 Тут усе оповідає автор <g/> , слова жандарма передано в головному непрямою мовою <g/> , а з його прямої мови інтерферовано тільки одне словечко з характеристичним наголосом <g/> .
doc#55 За критерій узято джерело даного слова в українській мові <g/> , — слова грецького походження мали продовжувати тип клас — агонія <g/> , слова латинського походження — тип кляса — аґонія <g/> .
doc#40 <p> З другого боку <g/> , слова з інших частин мови <g/> , втрачаючи своє називне значення і перетворюючися на вияв почуття <g/> , можуть наближатися до вигуків або й перетворюватися на них <g/> .
doc#84 Він не знає гордого Юлермі <g/> , що втратив садибу <g/> , дружину <g/> , сина <g/> , але не просив пощади й милосердя і не злякався смерти <g/> , коли перед ним розверзлася земля і виригнула полум я <g/> , бо — « <g/> прийде інший час <g/> , час жорстокий і твердий <g/> , смерть нікого не злякає і не повзома ітимуть люди в її царство <g/> » <g/> ; не знає « <g/> сина рабині <g/> » <g/> , якому мати рідними піснями вклала в груди ненависть і зневагу до поневолювачів і який умер <g/> , а не скорився ворогові <g/> , слова до нього не промовив <g/> ; не знає помсти страшного Кіммо <g/> ; не знає <g/> , як « <g/> темна дитина <g/> » подолала страхіття вогню <g/> , води і людської душі і гордо вступила в життя <g/> ; не знає віщого Ковти <g/> , що збагнув усю премудрість землі <g/> : « <g/> Тільки в сталі силу знайде сталь <g/> » <g/> , « <g/> Тільки в крові силу знайде кров <g/> » і що не здригнувшися вступив у царство смерти <g/> , свідомий <g/> , що повернення звідти нема <g/> , але жадібний знати її таємниці <g/> : « <g/> Він назад не оглядався <g/> , він зорив у ніч <g/> , у присмерк смерти <g/> .