Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#72 Згадавши теорію Гумбольдта й Потебні про внутрішню форму слів ( <g/> 69 <g/> ) <g/> , Фінкель пробує довести <g/> , що терміни без виразної внутрішньої форми мають перевагу <g/> , бо вільні від зайвих асоціяцій ( <g/> 70 <g/> ) <g/> .
doc#40 Тут авторське пояснення інтонаційно так затушковується <g/> , що наближається з цього погляду до вставного речення або навіть вставних слів ( <g/> див <g/> .
doc#40 <p> Так само <g/> , нарешті <g/> , і дієприслівник <g/> , коли він стоїть сам <g/> , не конче відокремлюється <g/> , але якщо він зв'язаний з залежними словами ( <g/> дієприслівниковий зворот <g/> ) <g/> , то відокремлення стає неодмінним <g/> .
doc#72 У питанні <g/> , як передавати і та g у чужих словах ( <g/> л чи ль <g/> , г чи ґ <g/> ) Конференція згоди не дійшла <g/> .
doc#40 <p> ФОНЕМА І ЗВУК </p><p> ( <g/> ОСНОВИ ФОНЕТИКИ І ФОНОЛОГІЇ <g/> ) </p><p> В протилежність реченню <g/> , слову і словотворчим елементам слова ( <g/> основі <g/> , кореневі <g/> , афіксам <g/> , закінченню <g/> ) окремий звук сам собою не є носій певного конкретного значення <g/> .
doc#40 , у словах галці <g/> , низці <g/> , мисці не позначаємо пом'якшення приголосних перед ц <g/> , хоч вимова їх тут пом'якшена <g/> ; натомість позначаємо пом'якшення в словах Гальці <g/> , доньці тощо <g/> , де воно є в усіх формах слова ( <g/> пор <g/> .
doc#72 Отже <g/> , наша політика є в тому <g/> , щоб не словом <g/> , а ділом <g/> , щиро й чесно показати українському селу <g/> , що радянська влада йому не заважає говорити й вчити своїх дітей якою завгодно мовою ( <g/> Цитую з <g/> : Попов 236 <g/> ) <g/> . </p>
doc#9 Таж важить не стародавнє походження слова <g/> , а його суспільне сприйняття <g/> .
doc#40 В дійсності речення таки членуються на пари <g/> , але не на пари слів <g/> , а на пари комплексів <g/> , і число цих комплексів таке саме <g/> , як і пар <g/> .
doc#40 З цього погляду частки до певної міри нагадують наростки <g/> , тільки наростки додаються до окремих слів і стають невідривною частиною новоутворених слів <g/> , а частки зберігають здебільшого свою самостійність і здатність пересуватися в реченні <g/> ; та й стосуватися вони можуть не тільки до окремих членів речення <g/> , а і до речення як цілости <g/> . </p>
doc#59 Його зв'язок з ними не підкреслений ані одним словом <g/> , але цього й не треба <g/> .
doc#40 А при мовній « <g/> позиці« <g/> , ані перша сторона нічого не втрачає <g/> , бо й далі вживає свого слова <g/> , ані друга сторона не повинна повертати те слово і може вживати його довіку <g/> . </p>
doc#40 Ці чергування не захопили новіших для української мови слів чужого походження <g/> , де тим часом зберігається всупереч законам української мови старанна вимова основи слова <g/> , без звукових змін <g/> , напр <g/> .
doc#29 <p> Втиснувши цю настанову тепер уже буквально в двоє слів <g/> , був це експресіоністичний раціоналізм ( <g/> або <g/> , якщо перевернути <g/> , — раціоналізований експресіонізм <g/> ) <g/> .
doc#40 Слова <g/> , вжиті як такі заступники пейоративно <g/> !
doc#40 В ній можливі всякого роду звертання <g/> , вставні слова <g/> , вигуки <g/> , діялогізаційні частки <g/> , — тому вона під пером письменника може бути яскравим засобом характеристики дійової особи через її мову <g/> .
doc#40 , пісня <g/> , світло <g/> , уманський <g/> ) <g/> , але це правило порушується <g/> , поперше <g/> , якщо ь є в усіх формах слова <g/> , включаючи ті <g/> , де останній приголосний сполучення твердий ( <g/> напр <g/> .
doc#6 Але ось парадокс <g/> : на торонтській виставці глядачів — принаймні того дня <g/> , як я був у музеї <g/> , — майже не було <g/> , а ті <g/> , що були <g/> , проходили швидко через великі залі <g/> , не затримуючися перед картинами <g/> , — на виставці Курилика глядачів не було аж рясно <g/> , але було пропорційно далеко більше <g/> , і вони довго зупинялися перед картинами <g/> , придивлялися до деталів <g/> , обговорювали їх <g/> , часом сміялися з гумористичних деталів <g/> , — одне слово <g/> , вони реагували жваво і творчо <g/> .
doc#52 Звичайно <g/> , в умовах нелюдського гніту вона практично доцільна <g/> , бо творить лінію фронту <g/> ; вона практично доцільна <g/> , бо вона не заборонена законами СРСР <g/> ; але вона йде поза ці межі <g/> , стає частиною нової віри <g/> , нової релігії в первісному <g/> , етимологічному сенсі цього слова <g/> , від латинського religo « <g/> знов зв'язую <g/> » <g/> .
doc#102 Одним словом <g/> , він опинився в першій групі <g/> . </p>