Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#28 І нарешті особливо красномовно про символістичні основи поетового світосприйняття говорять рядки <g/> , що характеризують безпосередньо його творчий процес <g/> : </p><p> Епітет серед них ( <g/> слів поезії <g/> ) як напасть <g/> : </p><p> уродиться <g/> , де й не чекав <g/> , </p><p> і тільки ямби та анапест </p><p> потроху бережуть устав <g/> . </p>
doc#40 ) слово що не тільки зв'язує підрядне речення з головним ( <g/> де йому відповідає відповідник з того <g/> ) <g/> , а і виконує в підрядному реченні ролю підмета <g/> , — отже <g/> , є типове сполучне слово <g/> .
doc#99 Це кінець епохи <g/> , втрата місця <g/> , де якось жилося <g/> , девальвація вартостей <g/> , слів <g/> , понять <g/> , захитання раси <g/> , нації <g/> , культури <g/> .
doc#70 У слова відділ забрано частину його значень <g/> , слово філія тишком вирушило на кладовище <g/> .
doc#40 Навпаки <g/> , слова вонючий і особливо смердючий можуть означати тільки неприємні запахи <g/> .
doc#40 Не можна <g/> , наприклад <g/> , сказати слідчий чоловік <g/> , вартовий чоловік <g/> ; при прохожий або учений іменник ще можливий <g/> , але він виразно зайвий <g/> , бо звужує значення слова <g/> : учений чоловік означає всякого <g/> , хто багато навчився <g/> , слово учений означає 'науковець' <g/> .
doc#28 <p> Поет-клясицист залюбки милується в традиційних алегоріях <g/> , особливо антично-мітологічного або просто античного походження <g/> , бо це відповідає його раціоналізмові <g/> , його нахилові до чіткого <g/> , пластичного <g/> , на всі епохи усталеного <g/> , його любові до слів містких <g/> , пластичних <g/> , слів <g/> , що підносять явище до суті <g/> .
doc#40 Якщо взяти <g/> , приміром <g/> , слово пісням <g/> , то перший склад має тільки наростання звучности від п до і ( <g/> пі <g/> ) <g/> , другий — наростання від с до н <g/> , від н до а і спадання від а до м ( <g/> сням <g/> ) <g/> .
doc#40 З погляду формально-логічного слово думу в першому реченні <g/> , слово слав у другому реченні — зайві <g/> , бож думати можна тільки думу ( <g/> а не <g/> , скажімо <g/> , книжку <g/> , весну або країну <g/> ) <g/> , ɐWɐƆ ɐʚɐVƆ ɐ в собі є слава <g/> , без додатку слав <g/> .
doc#40 Крім того <g/> , слово в українській мові здебільшого має або може мати свій наголос і при тому тільки один <g/> ; хоч <g/> , правда <g/> , є категорії слів <g/> , що не мають наголосу або мають кілька наголосів <g/> , так що ця ознака не може бути вирішальною ( <g/> напр <g/> .
doc#40 Слова <g/> , якими діялекти відрізняються від літературної мови <g/> , становлять собою часто або архаїзми <g/> , втрачені в літературній мові ( <g/> напр <g/> .
doc#91 Слова належать негативному героєві <g/> , що має репрезентувати зажерливу <g/> , але безсилу українську буржуазію <g/> .
doc#40 Слова <g/> , вжиті як такі заступники пейоративно <g/> !
doc#9 слова типу zdrajca <g/> , zabójca тощо <g/> ) <g/> , привілейний ( <g/> « <g/> Дітей привілейних землі <g/> » — 112 <g/> ) <g/> , тружень ( <g/> « <g/> Химерний тружень <g/> » — 143 <g/> ; пор <g/> .
doc#40 Слова <g/> , що стоять у нас над словом шлях <g/> , означають здебільшого ширші шляхи <g/> ; навпаки <g/> , чим більше ми спустимося вниз <g/> , тим вужчим стає шлях <g/> .
doc#40 <p> Слова можуть змінювати своє значення також під впливом типового контексту <g/> , під впливом змін у побуті людей і в їхніх звичаях тощо <g/> . </p>
doc#40 В синонімічному гнізді слова шлях одне слово теж до певної міри виділялося за принципом стилістично зумовленої афективности <g/> : слово путь <g/> , становлячи собою архаїзм <g/> , забарвлене приналежністю до урочистих стилів мови <g/> . </p>
doc#60 <p> </doc> </p><p> Слово « <g/> пуризм <g/> » належить до тих слів <g/> , які <g/> , рідко вживаються на радянській Україні <g/> .
doc#24 <p> Коли ми тепер повернемося до героїні твору — Жінки <g/> , ототожнивши її <g/> , слідом за Гамораком <g/> , з Україною — а на це прямо натякає Любченко <g/> , кажучи в « <g/> Слові перед завісою <g/> » <g/> , що вона з'явиться замість уже згадуваної нами « <g/> заквітчаної героїні екзотичних танків <g/> » <g/> , — коли ми до неї повернемося <g/> , то побачимо <g/> , що її сюжетна схема другим пляном повторює щойно нами намічену <g/> .
doc#26 Але Див <g/> , русичі — це цитати зі « <g/> Слова <g/> » <g/> , а лукомор'я в цьому контексті — слово XII сторіччя <g/> , хоч у Бояновому <g/> , чи пак після-Бояновому тексті безпосередньо такого слова не знайдемо <g/> . </p>