Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#72 Гумбольдта й Потебні про внутрішню форму слів ( <g/> 69 <g/> ) <g/> , Фінкель пробує довести <g/> , що терміни без
doc#40 до вставного речення або навіть вставних слів ( <g/> див <g/> . § 68 <g/> ) <g/> . Затуш- кування це буває не таке
doc#40 , але якщо він зв'язаний з залежними словами ( <g/> дієприслівниковий зворот <g/> ) <g/> , то
doc#72 . У питанні <g/> , як передавати і та g у чужих словах ( <g/> л чи ль <g/> , г чи ґ <g/> ) Конференція згоди не дійшла <g/> .
doc#40 реченню <g/> , слову і словотворчим елементам слова ( <g/> основі <g/> , кореневі <g/> , афіксам <g/> , закінченню <g/> )
doc#40 Гальці <g/> , доньці тощо <g/> , де воно є в усіх формах слова ( <g/> пор <g/> . галка <g/> , низка <g/> , миска <g/> , — але Галька <g/> , донька
doc#72 . Отже <g/> , наша політика є в тому <g/> , щоб не словом <g/> , а ділом <g/> , щиро й чесно показати українському
doc#9 ґрунт <g/> . Таж важить не стародавнє походження слова <g/> , а його суспільне сприйняття <g/> . Кінець кінцем
doc#40 речення таки членуються на пари <g/> , але не на пари слів <g/> , а на пари комплексів <g/> , і число цих комплексів
doc#40 і стають невідривною частиною новоутворених слів <g/> , а частки зберігають здебільшого свою
doc#59 . Його зв'язок з ними не підкреслений ані одним словом <g/> , але цього й не треба <g/> . Музично-асоціятивний
doc#40 нічого не втрачає <g/> , бо й далі вживає свого слова <g/> , ані друга сторона не повинна повертати те
doc#40 української мови старанна вимова основи слова <g/> , без звукових змін <g/> , напр <g/> . <g/> , Нью-Йорк —
doc#29 цю настанову тепер уже буквально в двоє слів <g/> , був це експресіоністичний раціоналізм ( <g/> або <g/> ,
doc#40 жартівливій <g/> , іноді — підлабузливій мові <g/> . Слова <g/> , вжиті як такі заступники пейоративно <g/> !
doc#40 . В ній можливі всякого роду звертання <g/> , вставні слова <g/> , вигуки <g/> , діялогізаційні частки <g/> , — тому вона
doc#40 порушується <g/> , поперше <g/> , якщо ь є в усіх формах слова <g/> , включаючи ті <g/> , де останній приголосний
doc#6 часом сміялися з гумористичних деталів <g/> , — одне слово <g/> , вони реагували жваво і творчо <g/> . У недвозначній
doc#52 в первісному <g/> , етимологічному сенсі цього слова <g/> , від латинського religo « <g/> знов зв'язую <g/> » <g/> . Це
doc#102 явище <g/> , бо народ був не дуже грамотний <g/> . Одним словом <g/> , він опинився в першій групі <g/> . </p><p> Але я пригадую