This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#72 | Гумбольдта й Потебні про внутрішню форму | слів | ( <g/> 69 <g/> ) <g/> , Фінкель пробує довести <g/> , що терміни без |
doc#40 | до вставного речення або навіть вставних | слів | ( <g/> див <g/> . § 68 <g/> ) <g/> . Затуш- кування це буває не таке |
doc#40 | , але якщо він зв'язаний з залежними | словами | ( <g/> дієприслівниковий зворот <g/> ) <g/> , то |
doc#72 | . У питанні <g/> , як передавати і та g у чужих | словах | ( <g/> л чи ль <g/> , г чи ґ <g/> ) Конференція згоди не дійшла <g/> . |
doc#40 | реченню <g/> , слову і словотворчим елементам | слова | ( <g/> основі <g/> , кореневі <g/> , афіксам <g/> , закінченню <g/> ) |
doc#40 | Гальці <g/> , доньці тощо <g/> , де воно є в усіх формах | слова | ( <g/> пор <g/> . галка <g/> , низка <g/> , миска <g/> , — але Галька <g/> , донька |
doc#72 | . Отже <g/> , наша політика є в тому <g/> , щоб не | словом | <g/> , а ділом <g/> , щиро й чесно показати українському |
doc#9 | ґрунт <g/> . Таж важить не стародавнє походження | слова | <g/> , а його суспільне сприйняття <g/> . Кінець кінцем |
doc#40 | речення таки членуються на пари <g/> , але не на пари | слів | <g/> , а на пари комплексів <g/> , і число цих комплексів |
doc#40 | і стають невідривною частиною новоутворених | слів | <g/> , а частки зберігають здебільшого свою |
doc#59 | . Його зв'язок з ними не підкреслений ані одним | словом | <g/> , але цього й не треба <g/> . Музично-асоціятивний |
doc#40 | нічого не втрачає <g/> , бо й далі вживає свого | слова | <g/> , ані друга сторона не повинна повертати те |
doc#40 | української мови старанна вимова основи | слова | <g/> , без звукових змін <g/> , напр <g/> . <g/> , Нью-Йорк — |
doc#29 | цю настанову тепер уже буквально в двоє | слів | <g/> , був це експресіоністичний раціоналізм ( <g/> або <g/> , |
doc#40 | жартівливій <g/> , іноді — підлабузливій мові <g/> . | Слова | <g/> , вжиті як такі заступники пейоративно <g/> ! |
doc#40 | . В ній можливі всякого роду звертання <g/> , вставні | слова | <g/> , вигуки <g/> , діялогізаційні частки <g/> , — тому вона |
doc#40 | порушується <g/> , поперше <g/> , якщо ь є в усіх формах | слова | <g/> , включаючи ті <g/> , де останній приголосний |
doc#6 | часом сміялися з гумористичних деталів <g/> , — одне | слово | <g/> , вони реагували жваво і творчо <g/> . У недвозначній |
doc#52 | в первісному <g/> , етимологічному сенсі цього | слова | <g/> , від латинського religo « <g/> знов зв'язую <g/> » <g/> . Це |
doc#102 | явище <g/> , бо народ був не дуже грамотний <g/> . Одним | словом | <g/> , він опинився в першій групі <g/> . </p><p> Але я пригадую |