Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 <p> § 55. ОСОБИ ДІЄСЛОВА </p><p> Як уже сказано ( <g/> §51 <g/> ) <g/> , форми осіб у дієслова — це передусім форми узгодження дієслова в реченні <g/> .
doc#16 <p> От <g/> , скажімо <g/> , « <g/> Дух нашої давнини <g/> » — книжка на 271 сторінку <g/> , яка найменше на три чверті складається з цитат — переважно цитат з нашого старого письменства <g/> .
doc#73 <p> Той самий рух до дезорнаменталізації прози <g/> , до <g/> , коли можна так сказати <g/> , « <g/> опроження <g/> » прози помітний і на творах Юрія Косача <g/> .
doc#59 Це помітить кожний <g/> , кому в пам'яті мова <g/> , скажімо <g/> , « <g/> Рубікону Хмельницького <g/> » або « <g/> Чарівної України <g/> » <g/> . </p>
doc#102 Не знаю точно <g/> , як він сказав <g/> , а знаю точно <g/> , як мені передали <g/> : « <g/> Для нього ( <g/> тобто для мене <g/> ) і для мене ( <g/> тобто для Гончара <g/> ) краще не зустрічатися <g/> » <g/> . </p>
doc#24 Це може єдиний твір прози наших двадцятих років <g/> , де не тільки багато і глибоко сказано <g/> , але сказано в вивершено-досконалій формі <g/> .
doc#59 Скажімо <g/> , беоґрадський епізод тяжить до жовтогарячого кольору <g/> .
doc#101 Скажіть <g/> , будь ласка <g/> , чи це і Ваги шлях <g/> ?
doc#81 Другою була <g/> , може <g/> , неусвідомлювана ними самими цупкість українських селянських традицій <g/> , дарма що більшість із них <g/> , як уже сказано <g/> , були з другого покоління інтеліµенції <g/> .
doc#15 <p> Проте показовіші <g/> , як уже сказано <g/> , випадки поєднання називних речень з дієслівними в одне складне <g/> , речення <g/> .
doc#81 Коли все таки я намагався <g/> , не так під час розмов <g/> , завжди рівно монотонних <g/> , пізніше дешифрувати <g/> , що ж саме він хотів сказати <g/> , воно <g/> , мабуть <g/> , сходило на те <g/> , що всякі одверті виступи проти німців були б небезпечні і часто провокативні <g/> , але <g/> , поза тим <g/> , не годиться нам забути про наші потреби і нашу від німців окремішність <g/> .
doc#40 Чим розвиненіша людина <g/> , чим краще вона знає загальну історію <g/> , історію культури <g/> , літератури і мови <g/> , тим легше вона відрізнить архаїзми від неологізмів і часто навіть зможе сказати <g/> , до якої епохи який архаїзм належить <g/> .
doc#72 Це можна бачити <g/> , порівнявши літературні чи журналістичні тексти <g/> , скажімо <g/> , з 1925 до текстів 1935 або 1940 року <g/> .
doc#80 « <g/> Аліна й Костомаров <g/> » у цьому сенсі характеризується тими ж рисами <g/> , що й <g/> , скажім <g/> , його повість про Ван Ґоґа <g/> .
doc#101 Колись О. Потебня сказав <g/> , що можна сказати точно <g/> , в який день і в які хвилини яблуко впало з яблуні <g/> , народилася дитина <g/> , але не можна сказати <g/> , коли народилася мова <g/> .
doc#81 <p> З цих <g/> , з дозволу сказати <g/> , контактів з німцями не було надії дістатися до євангелії гітлеризму <g/> .
doc#82 А тим часом перевага Миколи Куліша над <g/> , скажімо <g/> , Корнійчуком не в тому <g/> , що Куліш краще показав <g/> , як робити й як не робити українізацію <g/> , а в тому <g/> , що він був особистістю й майстром <g/> , чим Корнійчук не був <g/> . </p>
doc#81 І чи нам скажуть <g/> , куди йде поїзд <g/> ?
doc#2 Хто б з визначних поетів наважився римувати <g/> , скажімо <g/> , мечі і посланці <g/> ?
doc#81 Як уже сказано <g/> , ми <g/> , я і мати <g/> , жили тоді в Мюнхені на Боµенгавзені <g/> .