This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#4 | . Кінець-кінцем людина завжди залишиться | сама | <g/> , і тут саме важить <g/> , хто залишився сам <g/> » <g/> , — якщо |
doc#4 | й там і тоді <g/> , де і коли нас нема <g/> , де є тільки | сама | поетка з собою і з Богом <g/> . </p><p> Є композитори — творці |
doc#9 | уже хоч би той факт <g/> , що Галичина <g/> , як правило <g/> , | сама | не знає форми яблуко <g/> , а має замість неї форму |
doc#10 | — просто “ <g/> вплив основ <g/> ” одного типу на інші <g/> . </p><p> | Сама | тема <g/> , мабуть <g/> , уже тоді не надто цікавила |
doc#10 | тез теорії Шахматова <g/> , — але зробила це <g/> , | сама | цього не помітивши <g/> . Тим то значення ( <g/> 16 <g/> ) для |
doc#10 | для історії української мови <g/> , що їх | сама | Курило вже не встигла висвітлити <g/> . Зокрема <g/> , цей |
doc#13 | у землі <g/> , що він — український <g/> , що він — | сама | Україна <g/> . </p><p> Образи ритуальности у Веретенченка |
doc#15 | грався <g/> , бувало <g/> , галасував <g/> , вовтузився <g/> , така ж | сама | білявенька головка <g/> , замурзаний <g/> ; замащена <g/> , |
doc#25 | ( <g/> типу уо чи ін <g/> . <g/> ) <g/> , але суть фонеми лишається та | сама | <g/> , бо ці звуки чергуються там з о так само і в тих |
doc#28 | і присутній <g/> , але його настрій не окреслений <g/> ; а | сама | картина подається в суворій перспективі від |
doc#28 | у взаємозаперечливій єдності <g/> , а кожна окремо <g/> , | сама | по собі <g/> , в своїй даності <g/> . Поезія П. Филиповича – |
doc#34 | і жадобою вслухаються <g/> . Непотрібна і тому <g/> , що | сама | метода Осьмачки — назвіть її |
doc#37 | ролі легше було їм погодитися на людину <g/> , що | сама | письменником не була й тому здавалася |
doc#40 | ( <g/> так <g/> ) <g/> , напр <g/> . <g/> : « <g/> Вночі людина лишається коли не | сама | з собою <g/> , то з природою <g/> » ( <g/> Мельн <g/> . <g/> ) <g/> . </p><p> В. |
doc#40 | порядку ( <g/> ніби перехрещуючись <g/> , як у літері х <g/> ; | сама | назва фігури походить з того <g/> , що ця літера |
doc#40 | , у реченні « <g/> Вона кидала піч | і не пам'ятаючи | сама | себе від радости | вибігала аж за хвіртку |
doc#40 | » — Шевч <g/> . <g/> ) <g/> , у значенні самостійности дії ( <g/> »Може | сама | догадалась <g/> » — Шевч <g/> . <g/> ) і виключности ( <g/> Самим |
doc#40 | і не належати <g/> ; у словосполученні сніг біліє та | сама | властивість схоплена як ознака <g/> , витворювана |
doc#40 | . </p><p> Категорія виду <g/> , отже <g/> , досить складна | сама | по собі <g/> . Ще складнішим є її вивчення через те <g/> , що |
doc#40 | може означати не тільки те <g/> , що дійова особа | сама | підпила <g/> , а і те <g/> , що її підпоїли <g/> . У реченні « |