This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 | »Може сама догадалась <g/> » — Шевч <g/> . <g/> ) і виключности ( <g/> | Самим | шовком вишивала <g/> » — Шевч <g/> . <g/> ) <g/> , нарешті — вже як |
doc#81 | університету <g/> . Сама « <g/> географія <g/> » <g/> , | сама | вписаність його в серце міста робили його |
doc#81 | — правда <g/> , заперечення всіляких табу <g/> . Зрештою <g/> , | сама | згадка про цей аспект життя вже є акт прориву й |
doc#81 | славного німецького війська <g/> . </p><p> Зрештою <g/> , | самі | краєвиди Харкова <g/> , руїни й згарища <g/> , бездахі й |
doc#81 | людей не бігали до бомбосховищ <g/> . Зрештою <g/> , | самі | нальоти були ніщо супроти пізніших |
doc#61 | , це я так подивилася <g/> , — але то неважно <g/> . Людина <g/> , | сама | про те не знаючи <g/> , дає стільки лункої радости <g/> » <g/> . |
doc#72 | “ <g/> Червоний шлях <g/> ” говорилося так <g/> : </p><p> Нарешті <g/> , | сама | українська мова являється величезним |
doc#28 | у взаємозаперечливій єдності <g/> , а кожна окремо <g/> , | сама | по собі <g/> , в своїй даності <g/> . Поезія П. Филиповича – |
doc#9 | уже хоч би той факт <g/> , що Галичина <g/> , як правило <g/> , | сама | не знає форми яблуко <g/> , а має замість неї форму |
doc#81 | плетиво не дуже виразних слів і речень <g/> , | самі | виклики на розмову <g/> , але без будь-яких |
doc#73 | взаємин взагалі коштом <g/> , природна річ <g/> , | самих | авторів <g/> . Не заспокоюючи голоду читачів на |
doc#97 | може стриматися від вигуку захоплення <g/> , — так <g/> , | самим | собою <g/> . Як цирковий акробат <g/> , здолавши простір |
doc#10 | тез теорії Шахматова <g/> , — але зробила це <g/> , | сама | цього не помітивши <g/> . Тим то значення ( <g/> 16 <g/> ) для |
doc#72 | російські ( <g/> термінологія і правопис “ <g/> Хвилі <g/> ” <g/> ) <g/> . | Сама | можливість таких експериментів доводила <g/> , що |
doc#80 | і робить ці новелі такими видатними <g/> . | Сама | собою набігає тут паралеля з « <g/> Чистим четвергом |
doc#81 | до Кракова <g/> , а далі до німецького вже Любену <g/> . </p><p> | Сама | евакуація була зорганізована добре <g/> , кожний |
doc#81 | характеру з такою вже великою нагальністю <g/> . | Самі | рецензії були дуже слабенькі <g/> . Обидві книжки |
doc#37 | МУР <g/> , бо ВАПЛіте <g/> , бач <g/> , було вороже до нього <g/> . | Самої | згадки про Яра Славутича вистачало для такої |
doc#81 | , де доступу до ректора пильнувала секретарка <g/> . | Сама | авдієнція була коротка <g/> . Я думав <g/> , що Гаврилів |
doc#81 | . Головним редактором була Марія Струтинська <g/> . | Сама | особа невеликого літературного хисту ( <g/> вона |