This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#25 | ( <g/> типу уо чи ін <g/> . <g/> ) <g/> , але суть фонеми лишається та | сама | <g/> , бо ці звуки чергуються там з о так само і в тих |
doc#69 | і тут слово належить і майбутньому <g/> ) <g/> . Але вона | сама | <g/> , ця історія великою літерою <g/> , то сама підлягає |
doc#4 | . Кінець-кінцем людина завжди залишиться | сама | <g/> , і тут саме важить <g/> , хто залишився сам <g/> » <g/> , — якщо |
doc#81 | , де доступу до ректора пильнувала секретарка <g/> . | Сама | авдієнція була коротка <g/> . Я думав <g/> , що Гаврилів |
doc#15 | грався <g/> , бувало <g/> , галасував <g/> , вовтузився <g/> , така ж | сама | білявенька головка <g/> , замурзаний <g/> ; замащена <g/> , |
doc#40 | і не належати <g/> ; у словосполученні сніг біліє та | сама | властивість схоплена як ознака <g/> , витворювана |
doc#81 | оком <g/> , приставленим до малого гуртка <g/> … </p><p> І | сама | вона пройшла через важкі випробування <g/> , |
doc#99 | » слів <g/> , як просто дихається чи сниться <g/> . </p><p> Не | сама | вона шукає в цьому напрямі <g/> , це робить сьогодні |
doc#81 | університету <g/> . Сама « <g/> географія <g/> » <g/> , | сама | вписаність його в серце міста робили його |
doc#40 | » — Шевч <g/> . <g/> ) <g/> , у значенні самостійности дії ( <g/> »Може | сама | догадалась <g/> » — Шевч <g/> . <g/> ) і виключности ( <g/> Самим |
doc#81 | до Булаховського не повернулися <g/> . Чи така | сама | доля спіткала ту частину бібліотеки <g/> , що її |
doc#81 | до Кракова <g/> , а далі до німецького вже Любену <g/> . </p><p> | Сама | евакуація була зорганізована добре <g/> , кожний |
doc#40 | ( <g/> так <g/> ) <g/> , напр <g/> . <g/> : « <g/> Вночі людина лишається коли не | сама | з собою <g/> , то з природою <g/> » ( <g/> Мельн <g/> . <g/> ) <g/> . </p><p> В. |
doc#81 | — правда <g/> , заперечення всіляких табу <g/> . Зрештою <g/> , | сама | згадка про цей аспект життя вже є акт прориву й |
doc#65 | … 0l <g/> . Horbatsch <g/> " <g/> , I. Мюнхен <g/> , 1983 <g/> ) <g/> . Така | сама | зміна дисимілятивного характеру відбулася в |
doc#61 | тільки цим <g/> . Оригінальна для нашої літератури | сама | його побудова <g/> . Автор не забирає голосу в творі <g/> , |
doc#28 | і присутній <g/> , але його настрій не окреслений <g/> ; а | сама | картина подається в суворій перспективі від |
doc#10 | для історії української мови <g/> , що їх | сама | Курило вже не встигла висвітлити <g/> . Зокрема <g/> , цей |
doc#34 | і жадобою вслухаються <g/> . Непотрібна і тому <g/> , що | сама | метода Осьмачки — назвіть її |
doc#72 | російські ( <g/> термінологія і правопис “ <g/> Хвилі <g/> ” <g/> ) <g/> . | Сама | можливість таких експериментів доводила <g/> , що |