Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#15 <p> Лічили <g/> , аж утрьох лічили <g/> , </p><p> Уже чого з ним не робили <g/> ! </p>
doc#25 <p> Визнати первісну твердість губних перед е означало визнати <g/> , що після них е не могло розвиватися як е в інших випадках перед занепалими ъ <g/> , ь <g/> , себто не могло переходити в і. Михальчук це і робить ( <g/> 10 <g/> , 25 <g/> ) <g/> , спираючися на слова типу мед <g/> , — при іншому поясненні справді загадкові в українській фонетичній системі <g/> .
doc#81 Це від нього я навчився <g/> , що переклад не повинен бути буквальний ( <g/> бо так я його в своїй зеленій недосвідченості робив <g/> ) <g/> , але вся біда була в тому <g/> , що для того <g/> , щоб переклад не був буквальним <g/> , я мусів би розуміти <g/> , щу я перекладаю <g/> , а цього саме бракувало <g/> , і про це я одверто казав Журківському <g/> , на що він мені <g/> , не без душевного болю <g/> , відповідав <g/> , що <g/> , мовляв <g/> , хто ж його розуміє <g/> .
doc#40 Давніше це явище було більш поширене <g/> , і слід цього лишився в вимові й письмі деяких слів <g/> , що в них не відчувається виразно значення кореня <g/> , як от <g/> : будяк ( <g/> корінь бод-е = 'буцає' <g/> ) <g/> , бубоніти <g/> , ( <g/> із бобоніти <g/> ) <g/> , буханка <g/> , буряк <g/> , ґуральня ( <g/> той же корінь <g/> , що в горілка <g/> ) <g/> , парубок ( <g/> той же корінь <g/> , що в робити <g/> ) <g/> , журавель ( <g/> із жоравель <g/> ) <g/> , мачуха ( <g/> із мачоха <g/> ) <g/> , ворушити ( <g/> із ворошити <g/> ) <g/> , полум'я ( <g/> із полом'я <g/> ) <g/> , мармур ( <g/> із мармор <g/> ) <g/> , буркун ( <g/> із боркун <g/> ) <g/> , бузок ( <g/> із бозок <g/> ) <g/> , Юхим ( <g/> із Йохим <g/> ) <g/> , унук поруч онук <g/> , кумедія поруч комедія <g/> , кумпанія поруч компанія ( <g/> в останніх двох випадках варіанти з у забарвлені трохи вульґарно <g/> ) тощо <g/> . </p>
doc#45 По суті однак <g/> , його спровокувало виступити в пресі твердження Харцієва ( <g/> Харцієв редаґував видання й написав супровідні завваги <g/> ) <g/> , що в " <g/> Мьісль й язьік <g/> " Потебня порушив питання загального походження мови і майже його розв'язав ( <g/> чого Потебня ніколи не робив і не намагався робити <g/> ) <g/> .
doc#40 Такою проміжною категорією між дієсловом і прикметником є дієприкметник ( <g/> роблений <g/> ) <g/> , між дієсловом і прислівником — дієприслівник ( <g/> роблячи <g/> , робивши <g/> ) <g/> ; особлива форма дієслова <g/> , що дечим наближається до іменника <g/> , зветься інфінітив ( <g/> робити <g/> ) <g/> .
doc#27 Коли 1941 року автора цього вступу брали на допит до НКВД <g/> , слідчий закидав йому <g/> , що він у своїх викладах підносить буржуазного націоналіста Куліша над революційно-демократичним Шевченком ( <g/> чого <g/> , до речі <g/> , автор зовсім не робив <g/> ) <g/> .
doc#30 Пригадуєте <g/> , для « <g/> нормального <g/> » сина батько ніякої учти не робив <g/> , а для блудного заколов — кого він там заколов <g/> ?
doc#30 Хто б що не робив <g/> , а мордобій буде <g/> .
doc#27 Навіть у інтимних листах аж надто часто Куліш проектує особисте на національне <g/> , він не просто пише до людини <g/> , він її <g/> , перед її <g/> , сказати б <g/> , очима <g/> , розтинає анатомічним скалы гелем <g/> , як лікар <g/> , вказує <g/> , що робити <g/> , а чого не робити <g/> .
doc#81 Ще перед тим перший годинник на руку <g/> , подарунок матері <g/> , куплений з другої руки <g/> , швайцарської фірми Сіма <g/> , нових тоді <g/> , мабуть <g/> , у Радянському Союзі ще не робили <g/> , або <g/> , коли робили <g/> , то вони були такої якости <g/> , як сірники <g/> , про які популярна харківська пісенька була <g/> : </p><p> Спички шведские <g/> , </p><p> Головки советские — </p><p> Полчаса вонь <g/> , </p><p> Потом огонь <g/> . </p>
doc#81 І в лекціях <g/> , і в своїх писаннях Булаховський ретельно збирав усі причетні деталі <g/> , сумлінно зважував їхню вагу <g/> , робив висновки про можливість такого чи такого їх трактування — і або на цьому спинявся <g/> , або боязко й непевно пропонував вірогідніше пояснення <g/> , або й цього не робив <g/> , але дуже рідко ставив явище в ширший контекст <g/> .
doc#27 Скільки знаю <g/> , ніхто ще цього не робив <g/> , але можна було б <g/> , теоретично <g/> , підраховувати відсоток присутности автора і адресата в листах різних осіб <g/> . </p>
doc#84 все ясно і він може показувати іншим шляхи <g/> , а ті інші можуть багато чого робити <g/> , але одного не сміють <g/> : самостійно мислити <g/> . Це про таких людей говорив Ніцше
doc#5 Так вона робить <g/> , але тільки для того <g/> , щоб дізнатися про свою поразку в цьому <g/> , і то поразку подвійну <g/> .
doc#81 Не знаю <g/> , що саме він там робив <g/> , але це не була дуже висока посада <g/> , бо за радянського режиму його не переслідували й навіть давали якусь маленьку пенсію <g/> .
doc#81 Купатися я не любив <g/> , бо плавати не вмів і в безрічковому Харкові не мав як <g/> , лежати на пляжі й засмагати мені було огидно <g/> , але я це робив <g/> , бо це був загальний стиль життя — і що ще можна було б робити цілими днями <g/> ?
doc#49 Останній <g/> , хто в нас умів це робити <g/> , був Шевченко <g/> .
doc#81 Що вона робила <g/> , бувши з кимсь познайомлена <g/> , — вона моментально переходила в напад на цю особу <g/> .
doc#40 : кінчати <g/> , рухати <g/> , різати <g/> , сипати <g/> , дрижати <g/> , сушити <g/> , крутити <g/> , робити <g/> , будити <g/> , глядіти <g/> , свистіти <g/> , тремтіти <g/> , — як також ті дієслова з наростком -ну- <g/> , що походять від прикметників і показують зміну стану <g/> , як от киснути <g/> , мокнути <g/> , сохнути ( <g/> а також такі <g/> , як тягнути <g/> , тиснути <g/> , танути <g/> , пахнути <g/> ) <g/> .