Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#72 З дорученням НТШ М. Возняк підготував “ <g/> Український правопис із словничком <g/> ” ( <g/> близько 6.500 слів <g/> ) 1929 р. Але непослідовність правопису <g/> , зумовлена намаганням поєднати дві традиції <g/> , відчувалася на підпольській Україні не менш сильно <g/> , ніж на радянській ( <g/> див <g/> .
doc#81 Військова уніформа ( <g/> а це була вже друга — перша була радянська <g/> , в якій я його не бачив <g/> , але міг собі уявити <g/> ) виглядала на ньому як лантух <g/> , його рухи були в тих мундирі й штанях мало не циркової незграбности <g/> , а коли при появі офіцера він віддавав честь і цокав одним черевиком об другий <g/> , важко було стриматися від посмішки <g/> .
doc#80 Увесь їхній світогляд <g/> , уся система думання <g/> , уся проблематика настільки чужа радянським <g/> , водночас не полемізуючи з ними <g/> , лишаючи їх просто осторонь <g/> , що тут не можна говорити про якусь фальш чи підробку <g/> .
doc#81 І було це виховання <g/> , і була це освіта <g/> , визволена від будь-яких елементів офіційної передреволюційної політичної ідеології і ще не підпорядковані новій радянській <g/> , за винятком хіба пошани до всього російського й непомічання ( <g/> не ворожнечі <g/> , ні <g/> , просто непомічання <g/> ) всього українського <g/> .
doc#72 Наступні роки показали <g/> , що чимало представників радянської <g/> , навіть комуністичної інтеліґенції “ <g/> заразилися <g/> ” націоналізмом цього виду ( <g/> і іншими видами також <g/> , включно з політичним <g/> ) <g/> .
doc#81 Джерел до цієї теми <g/> , крім офіційних радянських <g/> , не було <g/> , треба було писати з власного досвіду й пам'яті <g/> , а це джерела і неповні і не завжди цілком надійні <g/> .
doc#81 Були німецькі шпигуни кращі від радянських <g/> ?
doc#20 Спеціяльного дозволу треба було тепер так само <g/> , як після радянського « <g/> визволення <g/> » <g/> , і було для цього своє <g/> , тепер німецьке НКВД <g/> . </p>
doc#81 Не так давно один радянський « <g/> еміµрантознавець <g/> » <g/> , не мавши проти мене серйозніших обвинувачень <g/> , напав на мене за те <g/> , що я <g/> , мовляв <g/> , дезертував від обов'язку служити Сталінові й родін-і. Він не познайомився з моєю справою в військкоматі <g/> .
doc#81 Допит починався з того <g/> , що їх трохи лякали <g/> , потім промовляли до їхнього радянського « <g/> патріотизму <g/> » <g/> . </p>
doc#65 Збереглися деякі картотеки дальших томів <g/> , і на них тепер часом покликаються українські радянські автори <g/> .
doc#75 <p> Саме тому радянська адміністрація й критика атакували не тільки протирадянські моменти в творчості Хвильового й його кола <g/> , а й цілком позаполітичні <g/> .
doc#72 95 <g/> , 120 Желехівський Є. — 21 <g/> , 108 Женева —12 Женін Олександер —10 Животко А. — 13-16 <g/> , 17 <g/> , 23 <g/> , 34- 35 <g/> , 63 <g/> , 79-80 </p><p> Житецький Павло — 41 <g/> , 66 " <g/> Життє і знание <g/> " — 35 “ <g/> Життя й революція <g/> ” — 95 <g/> , 112 <g/> , 115 </p><p> “ <g/> Жовтень <g/> ” — 80-81 “ <g/> Жовтневий збірник <g/> ” — 80 Жовтобрюх М. — 28 Жуковський Аркадій —10 Журба І.— 127 Жученко М. — 53 </p><p> “ <g/> З потоку життя <g/> ” — ЗО “ <g/> За марксо-ленінську критику <g/> ” — 123 <g/> , 125 <g/> , 128 <g/> , 129 “ <g/> За радянську академію <g/> ” — 103 Завіша К. — 46 Зайцев Павло — 64 Закарпаття — 11 <g/> , 18-19 <g/> , 23 <g/> , 26 <g/> , 69 <g/> , 139 <g/> , 157-160 <g/> , 163 <g/> , 164 <g/> , 168-170 <g/> , 175 Залозний П. — 38 Зальцведель — 50 “ <g/> Записки Наукового товариства ім <g/> .
doc#74 Особливо значущі були декрети ВУЦВК-у й Раднаркому з 30 квітня 1925 року « <g/> Про заходи термінового переведення повної українізації радянського апарату <g/> » та декрет Раднаркому з 16 липня 1925 « <g/> Про практичні заходи до українізації радянського апарату <g/> » <g/> .
doc#74 Особливо значущі були декрети ВУЦВК-у й Раднаркому з 30 квітня 1925 року « <g/> Про заходи термінового переведення повної українізації радянського апарату <g/> » та декрет Раднаркому з 16 липня 1925 « <g/> Про практичні заходи до українізації радянського апарату <g/> » <g/> .
doc#81 Школа готувала технічних працівників для чимраз густішої й розбухлої мережі радянського апарату управління підприємствами <g/> : канцеляристів <g/> , архіварів <g/> , статистиків <g/> , а насамперед бухгальтерів <g/> .
doc#72 Особливо значущі були декрети ВУЦВКу й Раднаркому з ЗО квітня 1925 року “ <g/> Про заходи термінового проведення повної українізації радянського апарату <g/> ” та декрет Раднаркому з 16 липня того ж року “ <g/> Про практичні заходи до українізації радянського апарату <g/> ” ( <g/> “ <g/> Збірник узаконень <g/> ” ч. 26 <g/> , 6 червня 1925 <g/> , 202 і далі <g/> ; ч. 56 <g/> , 10 серпня 1925 <g/> , 653 і далі <g/> ) <g/> .
doc#72 28 червня 1940 р. радянська армія перейшла румунський кордон <g/> .
doc#52 Як показав Мирослав Прокоп на сторінках « <g/> Сучасности <g/> » <g/> , відносна ліберальність режиму в сучасній Польщі супроти інших країн радянського бльоку зумовлена тим <g/> , що робітничий рух протесту проти економічної політики уряду об'єктивно підтримує ідеологічні прямування інтелігенції ( <g/> і сам ідеологічно живиться з них <g/> ) <g/> . </p>
doc#81 І тут сталося <g/> , що п'єса вийшла поза рамки поставленого Микитенком завдання і стала нечувано гострим викриттям системи кар'єризму в радянській бюрократії взагалі <g/> , тієї системи « <g/> соль на флейті <g/> » <g/> , що нижчий грає для вуха вищого <g/> , підлещуванням і роздмухуванням його честолюбства <g/> .