Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#80 При трагічних обставинах йому доводиться розлучитися з нареченою <g/> » <g/> . </p>
doc#40 Ці говірки дістали перевагу <g/> , по-перше <g/> , тому <g/> , що вони постали ( <g/> при поновній колонізації Лівобережжя й почасти Подніпров'я в XVI-XVII ст <g/> .
doc#40 Тільки при неозначених займенниках щось і хтось можливий узгоджений прикметник ( <g/> при щось — у середньому роді <g/> , при хтось — у чоловічому <g/> , але при підкресленні неоформлености зрідка теж у середньому роді <g/> ) <g/> , напр <g/> .
doc#81 Усі ми мали пройти <g/> , приміром <g/> , через звукозапис слова бик/бык з тим <g/> , щоб виявилася різниця в артикуляції українського и і російського ы ( <g/> при чому виявилося <g/> , що дехто з рідною російською мовою вимовляв його на український кшталт <g/> ) <g/> , але в цьому тридцятиразовому зверненні до слова було так само мало ориµінальности <g/> , як і в усьому курсі Невзорової <g/> .
doc#40 Цей відтінок вносять приростки за- і ( <g/> при дієсловах руху в одному напрямі <g/> ) по- <g/> , напр <g/> .
doc#50 Опис ( <g/> 447-453 <g/> ) при всій своїй візійноті і фантастичності вражає просто таки інженерно-технічною точністю <g/> .
doc#45 Епізод згадано ( <g/> розділ 6 <g/> ) при насвітленні відносин Потебні з Лавровським <g/> .
doc#9 <p> З цього погляду вживання його в прикладі <g/> : « <g/> От воно і трапилось <g/> : ескадрони грають <g/> » ( <g/> К. Герасименко <g/> ) при оповідному тоні викладу не можна ще зв'язувати з галицькими мовними впливами <g/> , але можна вже запідозрити їх в такому прикладі <g/> , як « <g/> Я не можу не плакать <g/> , бо воно плачеться проти моєї волі <g/> » ( <g/> І. Сен- ченко <g/> ) <g/> , бо тут нема стилістичної настанови на оповідь <g/> . </p>
doc#15 <p> Здебільшого уявлення про двоцентровість <g/> , двоелементність речення <g/> , в якому присудок виражений прикметником ( <g/> особливо препозитивним <g/> ) при нульовій зв'язці <g/> , і підтримується тільки або майже тільки павзою <g/> .
doc#15 <p> Я. Лось у своїй синтаксі розглядає називний відмінок <g/> , що стоїть поза реченням і дублюється далі займенником ( <g/> за Пєшковським - називний відмінок уявлення <g/> ) <g/> , при чому вважає <g/> , що " <g/> такі вирази є <g/> , власне <g/> , поєднанням окличних називних відмінків з власне реченнями в стосунку сурядности [ <g/> współrzędności <g/> ] " <g/> . </p>
doc#40 , при однорядних членах речення може систематично повторюватися і ( <g/> »Що вже той кінь виробляв <g/> !
doc#40 <p> Тому теперішній час дуже охоче використовується <g/> , з одного боку <g/> , при розповіді про минулі події <g/> , коли мовець так конкретно уявляє їх собі <g/> , ніби наочно бачить <g/> , і так наочно <g/> , в теперішності <g/> , і ставить їх перед очі слухача <g/> , напр <g/> .
doc#9 <p> Ще численніші матеріяли можна наводити з побутової лексики в тому широкому розумінні <g/> , якого ми надавали цьому поняттю вище <g/> , при аналізі мови П. Куліша і М. Старицького <g/> . </p>
doc#40 Передусім <g/> , іменник зовсім не керує знахідним відмінком <g/> : у тих випадках <g/> , коли дієслово вимагає цього відмінка <g/> , при відповідному іменнику замість знахідного відмінка вживається родового <g/> .
doc#40 <p> Через те <g/> , що сучасний дієприслівник з походження був дієприкметником <g/> , при ньому теж спершу був можливий і типовий такий порядок слів <g/> , що як прослідок трапляється й тепер <g/> , напр <g/> .
doc#40 ДИФТОНГИ </p><p> а <g/> ) загальна характеристика </p><p> На відміну від голосних вимова приголосних звуків характеризується розмірно більшою звуженістю ротової порожнини <g/> : мовні органи можуть зовсім змикатися <g/> , при чому струм видихового повітря прориває перепону і цим творить звук <g/> , що має тоді проривний <g/> , або експльозивний характер <g/> ; або мовні органи зближаються один до одного <g/> , не змикаючися <g/> , і видихове повітря витворює звук тертям об стінки звуженого проходу <g/> .
doc#27 У його творах раз-у-раз знаходимо <g/> , при запровадженні позитивного героя чи героїні <g/> , окреслення « <g/> чесного роду <g/> » <g/> , « <g/> хорошого й багатого роду дитина <g/> » ( <g/> наприклад <g/> , в « <g/> Орисі <g/> » <g/> , 1844 <g/> ) <g/> . </p>
doc#15 <p> Таким чином <g/> , діялектика мовного розвитку виявилася в даному випадку в тому <g/> , що субстантивна конструкція переродилася в свою повну протилежність <g/> , в конструкцію безособову <g/> , в конструкцію без- субстантивну ( <g/> беручи тут поняття субстантивности як поняття іменника в називному відмінку <g/> ) <g/> , в конструкцію <g/> , при якій називний відмінок імени категорично виключений <g/> , абсолютно неможливий <g/> . </p>
doc#51 <p> Завершеного він створив мало <g/> , при бажанні можна знайти в його працях окремі помилки <g/> .
doc#43 Каф- чин стиль — в ідеалі — стиль метафізичного протоколу <g/> , без- поетичний стиль <g/> , тоді як стиль Барки насамперед поетичний <g/> , часом блискучий <g/> , часом переобтяжений порівняннями й метафорами <g/> , при певній відразі до складних речень <g/> , при набіганні дієслівних фраз одна на одну ( <g/> І тому болючий зрив до протокольного стилю в частині кінцевих розділів <g/> , надто в описі партійних зборів <g/> ) <g/> . </p>