Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#28 Юрій Клен написав чимало добрих поезій <g/> , але чи він знайшов себе будь-коли <g/> ?
doc#68 Що <g/> , звичайно <g/> , не виключає й таких поезій <g/> , де самота чисто особиста <g/> , надто в часи колимського заслання <g/> .
doc#47 Вони бо складаються з поезій <g/> , присвячених кожна якійсь окремій рослині чи квітці <g/> .
doc#47 Те <g/> , що можна було вичитати з її поезій <g/> , тут висловлюється просто і щиро <g/> .
doc#26 За ніби однаковим початком двох поезій <g/> , Шевченкової й Петренкової <g/> , іде кардинально відмінний зміст <g/> .
doc#99 ) </p><p> Читач сам оцінить майстерну плинність мови й ритмів <g/> , рідкісну в щойно другій збірці поезій <g/> .
doc#68 <p> Прагнення бути й лишатися мужнім визначило навіть графічні особливості Стусових поезій <g/> .
doc#23 Або візьмім його « <g/> Слов'янськ <g/> » <g/> , опис рідного міста <g/> , найконкретнішу з його ліричних поезій <g/> .
doc#28 Сам Зеров розшифрував своє « <g/> В степу <g/> » – тута степового жителя за гелленськими колоніями – як вияв своєї туги за Києвом під час учителювання в Баришівці <g/> ; О. Бургардт розкриває біографічно-настроєву особисту основу поезій « <g/> Арістрах <g/> » – про Б. Якубського <g/> , в якого перше сходилися « <g/> неоклясики <g/> » <g/> , і « <g/> Саломея <g/> » <g/> , що зродилася з вистави Вайлдової п'єси тієї ж назви в Києві <g/> ; але особливо чітко ця метода виступає в поезії « <g/> Під кровом <g/> » <g/> , де мало не кожне слово – зашифрований натяк на обставини поетового перебування в Баришівці <g/> .
doc#47 <p> Якби давати назву третьому циклові поезій « <g/> Туги <g/> » <g/> , це була б Самота і Смерть <g/> .
doc#47 Той <g/> , хто хотів би з цих поезій вичитати історію авторчиного дитинства чи хоч би епізоди його <g/> , жорстоко б розчарувався <g/> .
doc#28 <p> Неоклясицистична поетика дала Филиповичеві змогу перейти від настроєвих поезій до філософських <g/> , раціоналістично-концепційних <g/> , що більше відповідали його — треба думати — раціоналістичній природі <g/> .
doc#31 Та перед тим полум'я бунту ще раз спалахнуло у вступі Хвильового до поезій Еллана-Блакитного <g/> , написаному <g/> , мабуть <g/> , 1926 р. Не підносячи національних мотивів <g/> , Хвильовий зосередився на загальній характеристиці духової атмосфери Радянської України ( <g/> й Союзу <g/> ) як « <g/> сірої <g/> , роздериротазівотної казенщини <g/> …
doc#68 У кількох випадках навіть вільний вірш стає тісним <g/> , щоб схопити натуралістичні деталі й базарно-вуличну мову <g/> , і тоді в збірці поезій знаходимо кусні тільки злегка ритмізованої прози <g/> .
doc#27 Не одна сторінка поезій Куліша змарнована повчанням і пропагандою <g/> .
doc#47 кожний знає це і без поезій Лятуринської <g/> .
doc#9 Проте і їх можна з поезій М. Старицького повизбирувати чимало <g/> , надто тоді <g/> , коли розуміти під побутовою лексикою не тільки <g/> , сказати б <g/> , назви предметів кімнатно-домашнього вжитку <g/> , а й взагалі предметів і понять <g/> , більш-менш часто вживаних у побуті <g/> , її можна продемонструвати такими прикладами <g/> : ружанка ( <g/> « <g/> Ще ружанка <g/> .
doc#68 Таких поезій небагато <g/> , і вони не потребують критичного коментаря <g/> . </p>
doc#15 ( <g/> Про мову поезій П. Г. Тичини <g/> ) // Учені записки Харківського державного університету <g/> .
doc#4 Виглядає <g/> , що протиставлення двох груп поезій підкреслене й спеціяльно деякими деталями <g/> .