Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#28 знайшов себе <g/> . Юрій Клен написав чимало добрих поезій <g/> , але чи він знайшов себе будь-коли <g/> ? Павло
doc#68 дорозі болю <g/> » <g/> . Що <g/> , звичайно <g/> , не виключає й таких поезій <g/> , де самота чисто особиста <g/> , надто в часи
doc#47 до « <g/> Туги <g/> » й тематично <g/> . Вони бо складаються з поезій <g/> , присвячених кожна якійсь окремій рослині чи
doc#47 Лятуринської <g/> . Те <g/> , що можна було вичитати з її поезій <g/> , тут висловлюється просто і щиро <g/> . Для
doc#26 ? Аж ніяк <g/> . За ніби однаковим початком двох поезій <g/> , Шевченкової й Петренкової <g/> , іде кардинально
doc#99 мови й ритмів <g/> , рідкісну в щойно другій збірці поезій <g/> . ( <g/> Першою була « <g/> Диригент останньої свічки <g/> » <g/> ,
doc#68 навіть графічні особливості Стусових поезій <g/> . Багато поетів починають рядок великою
doc#23 рідного міста <g/> , найконкретнішу з його ліричних поезій <g/> . Читач уже в перших рядках довідується <g/> , що в
doc#28 біографічно-настроєву особисту основу поезій « <g/> Арістрах <g/> » – про Б. Якубського <g/> , в якого перше
doc#47 не буде <g/> . </p><p> Якби давати назву третьому циклові поезій « <g/> Туги <g/> » <g/> , це була б Самота і Смерть <g/> . « <g/> Ти сам з собою
doc#47 заступила тут дитинства <g/> ? Той <g/> , хто хотів би з цих поезій вичитати історію авторчиного дитинства чи хоч
doc#28 Филиповичеві змогу перейти від настроєвих поезій до філософських <g/> ,
doc#31 бунту ще раз спалахнуло у вступі Хвильового до поезій Еллана-Блакитного <g/> , написаному <g/> , мабуть <g/> , 1926
doc#68 деталі й базарно-вуличну мову <g/> , і тоді в збірці поезій знаходимо кусні тільки злегка ритмізованої
doc#27 покаже <g/> , що діється в воздусі <g/> » <g/> . Не одна сторінка поезій Куліша змарнована повчанням і пропагандою <g/> .
doc#47 батіг синій <g/> , левкой пахне <g/> … кожний знає це і без поезій Лятуринської <g/> . Не пластичність зорового
doc#9 номінативну функцію <g/> . Проте і їх можна з поезій М. Старицького повизбирувати чимало <g/> , надто
doc#68 навіть не включав би їх до своєї збірки <g/> . Таких поезій небагато <g/> , і вони не потребують критичного
doc#15 над мовою сучасної поезії <g/> . ( <g/> Про мову поезій П. Г. Тичини <g/> ) // Учені записки Харківського
doc#4 новина <g/> . Виглядає <g/> , що протиставлення двох груп поезій підкреслене й спеціяльно деякими деталями <g/> . «