Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#33 ) писав свою повість про людей <g/> » <g/> . </p>
doc#72 Gerovskij ( <g/> 1927 <g/> ) писав <g/> : </p><p> На засвоєння цієї “ <g/> мови <g/> ” карпаторуський учень мусітиме витратити не менше зусиль <g/> , ніж на вивчення общерусской літературної мови <g/> , з тією різницею <g/> , що в першому випадку він не буде винагороджений доступом до будь-яких значніших цінностей <g/> , тоді як общерусская літературна мова одразу відкрила б йому багаті скарби світової російської культури ( <g/> 142 <g/> ) <g/> . </p>
doc#72 <p> З обережністю вченого <g/> , що воліє не мати діла з ідеологічними гаслами <g/> , Василь Сімович ( <g/> 1934в <g/> , 35 <g/> ; передрук <g/> : Сімович 1984 <g/> ) писав <g/> : </p><p> Коли брати на увагу суцільність ознак <g/> , що творять націю <g/> , мова буде одна з найважливіших прикмет самостійности народу <g/> .
doc#31 хохлацького " <g/> просвітительства <g/> "» <g/> , що знову в'яжеться тисячами ниток із попередніми памфлетами Хвильового <g/> , знаходимо вже славословіє Москві <g/> : повторюючи мало не буквально статтю В. Чубаря в « <g/> Комуністі <g/> » з 30 травня 1926 р. ( <g/> « <g/> Про вивихи <g/> » <g/> ) <g/> , Хвильовий посилається на Драгоманова ( <g/> « <g/> В свій час іще Драгоманів про це ( <g/> впливи руської культури й літератури <g/> ) писав як про факт дуже втішний <g/> » <g/> ) і додає від себе <g/> : « <g/> А потім Роза Люксембурґ підкреслювала світове значення руської літератури <g/> » <g/> , — і далі <g/> : « <g/> Наша орієнтація на Москву <g/> !
doc#10 Євген Тимченко <g/> , характеризуючи Ганцова як діалектолога в рецензії на ( <g/> 4 <g/> ) <g/> , писав <g/> , що “ <g/> докладна критика давніших поглядів <g/> , тонкий аналіз розгляданих явищ і дотепні міркування становлять видатні прикмети його праці <g/> ”28 <g/> ) <g/> . </p>
doc#25 “ <g/> Спочатку звук е і в українському <g/> , як у решті наріччів лясько-східньослов'янської групи відзначався особливою м'якістю <g/> ” ( <g/> 3 <g/> , 52 <g/> ) <g/> , писав він к. 1889 р. “ <g/> Південно-руське е в старовину мало <g/> , без сумніву <g/> , такий же піднебінний характер <g/> , як і теперішнє північно-руське ( <g/> білорусько-великоруське <g/> ) і ляське ( <g/> польсько-лужицьке <g/> ) е <g/> ” ( <g/> 5 <g/> , 464 <g/> ) <g/> , потверджував він цю думку 1893 р. Пізніше <g/> , 1903 р. <g/> , Михальчук вносить у цей погляд зміни <g/> .
doc#70 Автор розділу про українську фонологію в п'ятитомовому курсі “ <g/> Сучасна українська літературна мова <g/> ” ( <g/> СУЛМ <g/> ) <g/> , писав про вимову зубних перед І <g/> , яке походить з О <g/> , що вона може бути трьох типів — тверда <g/> , напівм'яка <g/> , або м'яка ( <g/> дія <g/> , тік тощо <g/> ) <g/> .
doc#34 « <g/> Програна страшна тільки тоді <g/> , коли армія вже сама в свою боєздатність не вірить <g/> » <g/> , писав В. Липинський <g/> . </p>
doc#53 « <g/> Якби Бог поміг оце мале діло зробить <g/> , то велике б само зробилося <g/> » <g/> , писав Шевченко в листі до М.Чалого десь за місяць перед своєю смертю <g/> , висловлюючи загальний настрій <g/> .
doc#26 Сподіватися від такого Квітки <g/> , щоб він оспівував « <g/> славу козацькую <g/> » <g/> , писав про загибель України <g/> , Шевченко <g/> , звичайно <g/> , не міг <g/> .
doc#1 Іван Франко <g/> , посилаючи Уляні Кравченко примірник « <g/> Марії <g/> » <g/> , писав <g/> : « <g/> Єсть се <g/> , по моїй думці <g/> , найкраща перла нашої поезії <g/> , — чигайте її <g/> , і вчитуйтесь добре <g/> , і пильно придивляйтесь <g/> , як можна речі <g/> , на око прозаїчні <g/> , піднести до високої поези <g/> , як можна малими средствами <g/> , кількома простими словами викликати велике враження <g/> » 1. </p><p> Як « <g/> Марія <g/> » <g/> , так і « <g/> Неофіти <g/> » творять враження універсальносте <g/> .
doc#9 Платон Лукашевич <g/> , видавець « <g/> Червоноруських пісень <g/> » <g/> , писав у листі до Вагилевича з 3.10.1843 <g/> : « <g/> В бытность Шевченка у меня я предложил ему заимствовать некоторые слова и формы ваши ( <g/> себто галицькі <g/> .
doc#81 Мову він знав блискуче <g/> , писав чудовим стилем <g/> , питання ставив <g/> , яких звичайно студенти не ставили <g/> .
doc#93 Шекспір <g/> , як відомо <g/> , писав <g/> , сказати б <g/> , абстрактний діялог <g/> , ледве зазначаючи місце дії й зовсім не зазначаючи дій і вчинків своїх героїв <g/> .
doc#36 ) <g/> , які <g/> , звичайно ж <g/> , писав для народу Толстой <g/> , а видавав заснований письменником гурток « <g/> Посредник <g/> » ( <g/> докладніше про це у Тарасова <g/> .
doc#25 „Переважний тип сучасної польської культурної людини <g/> , писав він ( <g/> 2 <g/> , 12 <g/> ) <g/> , і антропологічно <g/> , і психічно має на собі явну відбитку помітної участи в виробленні його південноруських ( <g/> себто українських — Ю. Ш. <g/> ) племінних елементів уже й тому <g/> , що до складу польської інтеліґенції ввійшов чималий континґент осіб південноруського походження багатьох послідовних ґенерацій <g/> .
doc#40 Не зважаючи на це <g/> , мова не перешкоджає загалом людям логічно мислити <g/> , і логіка спільна для всіх людей <g/> , тоді як мови їх цілком відмінні Ще 1687 року К. Вожля <g/> , видатний французький граматик <g/> , який своїми « <g/> Увагами до французької мови <g/> » сильно спричинився до остаточного вироблення французької літературної мови <g/> , писав про людську мову <g/> : « <g/> Звичай робить багато чого згідно з логікою <g/> , дещо незалежно від логіки <g/> , багато проти логіки <g/> .
doc#72 Г. Холодний <g/> , директор Інституту української наукової мови <g/> , писав 1928 року <g/> : “ <g/> Праці Верхратського намітили основну дорогу <g/> , що нею треба було йти надалі ( <g/> “ <g/> Вісник ІУНМ <g/> ” 1 <g/> ) <g/> .
doc#9 М. Драгоманів <g/> , який у даному випадку наближався до них <g/> , писав про М. Старицького <g/> : « <g/> Він мені справив болість на три дні своїм самовольно й безграмотно кованим язиком <g/> : Господи <g/> !
doc#53 Василь Мова <g/> , товариш Потебні <g/> , писав у харківській « <g/> Громаді <g/> » <g/> : </p><p> Гей <g/> , друже мій темний <g/> , над силу ума </p><p> Вже дужчої сили й на світі нема <g/> ! </p>