Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#72 ( <g/> Останній вижив <g/> , але в Росії і на більше <g/> , ніж скромній посаді <g/> ) <g/> . </p>
doc#40 Це сполучники якби <g/> , коли б у аби ( <g/> останній з відтінком обмеження умови <g/> ) <g/> , напр <g/> .
doc#40 Ґемінація <g/> , обтяжена залежними словами або афіксами ( <g/> останнє типове для фолкльорної мови <g/> ) <g/> , відтворює сконцентрованість думки навколо даного поняття і поступове ви- кристалізування його в усій сумі його ознак <g/> , напр <g/> .
doc#40 <p> б. Другий складник репрезентований чистим коренем ( <g/> останній зубний приголосний при цьому часто м'якшиться <g/> ) <g/> ; між двома коренями може з'являтися сполучний голосний -о- <g/> , напр <g/> .
doc#73 Вужче значення мали дві інші доповіді <g/> : « <g/> Роздум з нагоди сторіччя Кирило- Методіївського Братства <g/> » Володимира Шаяна і « <g/> Український реалізм XX сторіччя <g/> » Ігоря Костецького ( <g/> остання вміщена в збірнику « <g/> МУР <g/> » <g/> , 3 <g/> ) <g/> .
doc#23 У нього розвинена лексика на означення почуттів суму <g/> , смутку <g/> , жалю <g/> , горя <g/> , журби <g/> , але йому не вистачає цієї лексики <g/> , і він удається до русизмів і слов'янізмів <g/> , як от тоска <g/> , печаль <g/> , скорб <g/> , кручина ( <g/> останнє слово фігурувало в тогочасній українській поезії <g/> , наприклад <g/> , ще в Афанасьєва-Чужбинського <g/> ) <g/> . </p>
doc#73 Вони були доповнені доповідями Миколи Шлемкевича про світоглядові шукання в українській літературі і Остапа Грицая про проблеми великої і малої літератури ( <g/> остання надрукована в збірнику « <g/> МУР <g/> » <g/> , 1 <g/> ) <g/> .
doc#103 12 квітня о 9 годині ранку в Нью-Йорку на 94-му році життя автор цього сумно-іронічного зізнання <g/> , відомий у світі мовознавець і літературознавець ( <g/> остання найповніша бібліографія його праць охоплює 872 назви <g/> ) <g/> , лауреат Національної Шевченківської премії <g/> , академік Національної академії наук України <g/> , почесний президент Української Вільної Академії наук у США <g/> , професор Юрій ШЕВЕЛЬОВ відійшов у вічність <g/> .
doc#51 <p> Українське мовознавство другої половини 19 сторіччя <g/> , поза блискучими <g/> , але спорадичними виступами Житецького <g/> , Михальчука й Потебні ( <g/> останнього — на українські теми <g/> .
doc#27 На самій Україні <g/> , після років навчання й учителювання ( <g/> останнє в роках 1836—1839 і знову 1843—1845 <g/> ) <g/> , це то мандри по маєтках приятелів <g/> , то придбання хутора <g/> , одного <g/> , другого <g/> , третього <g/> : Заріг- Баївщина <g/> , Піддубень <g/> , Мотронівка-Ганнина Пустинь <g/> .
doc#72 Можливо <g/> , що ця двоїстість відбиває різницю в поглядах двох відповідальних редакторів <g/> : Кримського <g/> , чий нахил до народництва просвічує з усіх його праць <g/> , та Єфремова ( <g/> останній формально не брав участи в підготові першого тому <g/> ; щоб прискорити видання <g/> , Кримський відповідав за т. І і II <g/> , а Єфремов з квітня 1924 р. за т. Ill і IV <g/> ) <g/> . </p>
doc#72 Хронологічно першою була “ <g/> Нова рада <g/> " <g/> , наступниця передреволюційної “ <g/> Ради <g/> ” ( <g/> з 25 березня <g/> ) <g/> , незабаром до неї долучилися соціял-демократична “ <g/> Робітнича газета <g/> ” й есерівські “ <g/> Народна воля <g/> ” та “ <g/> Боротьба <g/> ” ( <g/> остання починала як тижневик <g/> ) <g/> , а трохи згодом “ <g/> Громадське слово <g/> ” і “ <g/> Промінь <g/> ” <g/> .
doc#1 <p> ( <g/> 5 листопада 1860 р. <g/> ) </p><p> Останні місяці і буквально останні дні Шевченкового життя були наповнені турботами про друкування <g/> , а згодом і розповсюдження його « <g/> Букваря <g/> » <g/> .
doc#22 І <g/> , мабуть <g/> , так само не випадково <g/> , остання література <g/> , що взялася за тему Дон Кіхота <g/> , була передвоєнна американська <g/> , література нації <g/> , що так довго вважала себе за забезпечену від недуги сучасності <g/> , найпевнішу себе й найбагатшу <g/> .
doc#17 І вирішальним <g/> , останнім і остаточним доказом тут є не факти біографії і політичних поглядів Куліша <g/> , а факти мистецької логіки твору <g/> , взятого як цілість <g/> .
doc#92 Власне <g/> , остання моя особиста зустріч з ним мала місце в грудні 1962 року <g/> .
doc#81 <p> Власне <g/> , останній харківський сезон франківців був особливо сірий і безобличний <g/> .
doc#40 Особливо легко це буває з іменниками й прикметниками загально-неозначеного значення <g/> , як от справа <g/> , питання <g/> , момент <g/> , річ <g/> , тип <g/> , штука <g/> , факт <g/> , людина <g/> , чоловік <g/> , хлопець <g/> ; даний <g/> , останній <g/> , певний <g/> , поступний <g/> , попередній <g/> , другий <g/> ; характеристична також прономіналізація іменника брат <g/> , уживаного в ролі неозначеного займенника <g/> , напр <g/> .
doc#77 І ось остання дія <g/> , останні слова <g/> , завіса і буря оплесків <g/> …
doc#0 Н. більше ніколи не бачив Галицького <g/> , Галицький не бачив Н. Це було 6 жовтня <g/> , останнє спіткання Н. із його ментором з Раднаркомівської <g/> .